Калюка, -ки, ж. Большая, сильная грязь. Мнж. 121. Тепер дощ, калюка, покаляєш свої білі ноженята. Мир. ХРВ. 306. Калюка на всі боки розбігалась од прудкої їзди. Мир. ХРВ. 301.
