Кабанова Крістіна Юріївна

Звіт з виробничої (за спеціалізацією «Управління електронним навчанням») практики студентки групи ПВШм-1-18-1.4д Кабанової Крістіни Юріївни

База практики НДЛ інформатизації освіти
Базою проведення практики була Науково-дослідна лабораторія інформатизації освіти Київського університету імені Бориса Грінченка. НДЛ інформатизації освіти є загальноуніверситетським структурним підрозділом. На сторінці лабораторії на порталі Університету вказана інформація про діяльність різних її структурних підрозділів, команду та відповідальних осіб, висвітлена інформація про плани та результати роботи. НДЛ інформатизації освіти розміщена у навчальному корпусі №1 за адресою вул. Тимошенка, 13-Б. Окрім робочих приміщення - 004а та 013, у розпорядженні НДЛ є спеціально обладнані сучасними відеотерміналами, комп'ютерною технікою, студійними освітлювачами та аксесуарами приміщення Студії дистанційного навчання - каб. 023 та 024.

Завдання 1. Моніторинг впровадження ІКТ в освітній установі

Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ. Інтерв’ю з керівником навчального закладу та його заступниками

Василенко Світлана Василівна
заступник завідувача з питань змісту та дослідження

Інтерв'ю з заступником завідувача НДЛ інформатизації освіти з питань змісту та дослідження Василенко Світланою Василівною щодо освітньої політики з питань впровадження ІКТ у Київському університеті імені Бориса Грінченка.

• За декілька років Київський університет імені Бориса Грінченка здобув репутацію інноваційного столичного освітнього закладу. Як Ви гадаєте, чим саме Університет приваблює студентів та науковців з точки зору впровадження впровадження технологій?
  

Саме їх впровадженням. Оснащення наших аудиторій на порядок краще ніж в інших університетах. Більшість дисциплін забезпечені онлайн-підтримкою у вигляді ЕНК. Існує система навчання 50/50… Викладачі постійно удосконалюють контент, багато дають е-контенту, це сучасний стиль навчання - тому молодь “... голосує за наш університет ногами” - приходить навчатись.

• Що впливає на рішення впроваджувати ті чи інші ІКТ в освітній процес? Як саме приймаються рішення щодо впровадження певних технологій?
  

Рішення приймаються поетапно й кількома шляхами.

1. Є запит на певну навичку - ми шукаємо шлях як її формувати. Створюємо програму навчання і реалізуємо її.
   
2. У процесі дослідження нових технологій та інструментів натрапляємо на продукт, що підходить до стилю організації освітнього процесу в Університеті - пропонуємо колегам тренінги.
   

Найкращі практики поширюються.

• Хто реалізовує освітню політику з питань впровадження ІКТ в Університеті? Яку роль у впровадженні ІКТ відіграє НДЛ інформатизації освіти?
  

НДЛ інформатизації освіти є структурним підрозділом Київського університету імені Бориса Грінченка, що безпосередньо відповідає за реалізацію інформатизації Університету, за напрямами:

• Науково-дослідна діяльність - виконання науково-дослідних робіт з проблематики інформатизації освітньої діяльності у закладі вищої освіти;
• Інформатизація діяльності Університету - розбудови інфраструктури інформаційного середовища Університету; визначення системного, прикладного і технічного забезпечення інформатизації;
• Організаційно-технічна діяльність - надання організаційної та технічної підтримки підрозділам Університету в створенні та впровадженні інноваційних технологій навчання; виконання планових робіт як внутрішнього, так і зовнішнього фінансування (добір комп’ютерної техніки, встановлення та налагодження програмного забезпечення, договірні теми, гранти тощо);
• Створення електронного навчально-наукового середовища Університету;
• Участь у міжнародному співробітництві в сфері інформатизації закладів вищої освіти;
• Розвиток персоналу;
• Дистанційне навчання;
• Запровадження освітніх інновацій.
  

• Як впровадження ІКТ пов’язане з загальною стратегією розвитку Університету? Чи є у Університету стратегія впровадження ІКТ, перспективні цілі?
  

По-перше, в Університеті Грінченка під гаслом “Прагнемо досконалості!” реалізується Стратегія (Програма) розвитку Київського університету імені Бориса Грінченка на 2018-2022 роки.
По-друге, саме у цьому документі задекларовано розвиток е-середовища задля забезпечення мобільності студентів, реалізації індивідуальної траєкторії навчання,підвищення якості освітніх послуг.

• Які проекти останнім часом реалізовувались НДЛ? З якими труднощами довелось зіштовхнутись в процесі?

Дуже цікаві, інформативні й корисні проекти:

• Модернізація педагогічної вищої освіти з використання інноваційних інструментів викладання MoPED

№586098-EPP-1-2017-1-UA-EPPKA2-CBHE-JP

• Розробка курсів з вбудованих систем з використанням інноваційних віртуальних підходів для інтеграції науки, освіти та промисловості в Україні, Грузії, Вірменії

№544091-TEMPUS-1-2013-1-BE-TEMPUS-JPCR
Складнощі організаційного характеру.

• Які проекти будуть реалізовувати НЛД інформатизації освіти найближчим часом? Який очікуваний результат? Як він буде вимірюватись?
  

Продовжується робота у проекті MoPED до 2021 року. Для вимірювання створено певні інструменти:

• 3D Mapping of Ukrainian Education System
  
• Building the digital competence teacher profile by innovative teaching instruments
  

• Як виглядає щоденна робота працівників НДЛ інформатизації освіти? Що необхідно знати студентам про роботу НДЛ?
  

Абсолютно не схожі один на одного дні. У нас багато дослідницької роботи. Плануємо різні навчання для колег - шукаємо ресурси, інструменти, новинки… Проводимо опитування колег щодо актуальності проведених заходів. За пошуками та фідбеком оформлюємо результати досліджень у наукові статті. Проводимо аналітичну роботу: оцінювання студентами е-середовища, певних його складових з метою удосконалення надання освітніх послуг.

• Сформулюйте одним реченням сутність освітньої політики з питань впровадження ІКТ Університету на найближчі 3 роки.
  

Прагнемо досконалості! - це гасло програми розвитку Університету.

ІК-компетентності науково-педагогічних працівників, вчителів та вихователів закладу

Створення анкети. Проведення анкетування. Аналіз результатів анкетування.

Для проведення анкетування для моніторингу ІК-компетентності науково-педагогічних працівників використовувалась розроблена з використанням Google Forms анкета.

Результати анкетування показали, що:

1. Наразі робота всіх респондентів так чи інакше залежить від використання ІКТ, серед близько 67% щодня використовують ІКТ для вирішення професійних завдань
2. Середній рівень володіння ІКТ за результатами самооцінювання - 5.1 з 6 (86,7%)
3. Респоденти висловили значний інтерес до загальних трендів у сфері ІКТ та їх використання у професійній галузі, оцінивши його в середньому на 86%
4. Результати опитування щодо використання різноманітних ресурсів у професійній діяльності представлені у таблиці:

-	не використ.	минуло менше 6 місяців	минуло менше 3 місяців	минуло менше 3 тижнів	минуло менше тижня	минуло менше 3 днів
пошукові сервіси	-	17%	-	-	-	83%
поштові сервіси для обміну повідомленнями	-	17%	-	-	17%	67%
соціальні мережі для обміну повідомленнями	-	17%	-	-	-	83%
соціальні мережі для пошуку/поширення інформації щодо власної професійної діяльності	-	17%	-	-	33%	50%
хмарні сховища для створення/редагування/збереження/поширення файлів	-	17%	-	-	-	83%
спеціальні попередньо встановлені програми для створення/редагування е-контенту (текстового, аудіо, відео, мультимедійного)	-	17%	-	17%	33%	33%
хмарні сервіси для створення/редагування е-контенту (текстового, аудіо, відео, мультимедійного)	-	17%	-	33%	17%	33%
ІКТ з освітньою та/чи просвітницькою метою	-	17%	-	17%	-	67%

5. Найбільш популярними сервісами для використання у роботі стали сервіси Google - їх використовують 83% респондентів
6. У 67% респондентів виникали труднощі з використанням ІКТ, з них 75% звертались за допомогою до Інтернету чи колег
7. Респонденти на 86% задоволені інформацією, що вони отримують щодо використання ІКТ у професійній діяльності
8. Задля підвищення власної ІКТ-компетентності:

• 100% респондентів самостійно вивчають необхідні ресурси/сервіси за допомогою інтернету
• 83,3% звертаються за порадою до колег
• 66,7% читають фахові видання/блоги/дописи у соцмережах
• 50% відвідують семінари/тренінги
• 33,3% відвідують курси підвищення кваліфікації

9. Лише 17% респондентів не ставлять перед собою цілей щодо підвищення власної ІК-компетентності

Аналіз ІТ інфраструктури навчального закладу

Розташований за адресою бул. Ігоря Шамо 18/2 корпус Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка оснащений відповідно до сучасних вимог та трендів у сфері інформатизації освіти.

Порядок використання комп’ютерної техніки та програмного забезпечення регламентується наказом №597 від 17 вересня 2019 р. Відповідальною особою за використання комп'ютерної техніки у Педагогічному інституті є помічник директора з ІКТ Билан Ольга Миколаївна.

Системними адміністраторами Центру комп'ютеризації і технічного обслуговування інформаційних систем, що здійснюють обслуговування за адресою бул. Ігоря Шамо 18/2 є Гриненко Дмитро Володимирович та Регіда Віталій Олегович. Саме вони вони оперативно реагують на зареєстровані у журналі заявок запити щодо обслуговування комп'ютерної техніки

Робочі приміщення кафедр та адміністративних структур окрім комп'ютерної техніки повсюдно оснащені оргтехнікою: БФП, принтерами, телефонними апаратами та ін. Більшість аудиторій інституту оснащені викладацькими ПК та проекторами зі SMART-дошками чи екранами для використання в освітньому процесі. Кожен з комп'ютерних класів корпусу дозволяє розмістити більше 20 студентів для одночасної роботи. Усі комп'ютери використовують ліцензійне програмне забезпечення, відбувається регулярне планове оновлення апаратного та технічного забезпечення.

З інформаційною структурою сайту Педагогічного інституту можна ознайомитись звернувшись до мапи сайту, а для детального ознайомлення з навчально-науковим забезпеченням - до сторінки е-середовища структурного підрозділу.

Окрім власного сайту, Педагогічний інститут має власний YouTube-канал та профіль soundcloud, веде сторінки у facebook та instagram.

Моніторинг та оцінювання освітньо-інформаційного середовища Університету Грінченка

Одним з елементів освітньо-інформаційного середовища Київського університету імені Бориса Грінченка є система форм електронних заявок на наданні різноманітних послуг. Викладачі та студенти мають можливість отримати інформацію та звернутись по допомогу за наступними напрямками:

• система електронного навчання (ЕНК)
• корпоративна пошта
• хмарні сервіси Microsoft
• е-журнали
• технічна підтримка
• тренінгові програми для освітян

Цей сервіс дозволяє оперативно та ефективно обробляти запити, вирішуючи організаційні питання у мобільному форматі. З повним переліком форм за кожнім з напрямків можна ознайомитись на відповідній сторінці НДЛ інформатизації освіти

Завдання 2. Пропозиції щодо удосконалення сторінки НДЛ інформатизації

• 

  Модель діючої структури сторінки НДЛ інформатизації освіти

• 

  Пропозиції щодо удосконалення сторінки НДЛ інформатизації освіти

Завдання 3. Семінар (тренінг)

Для перегляду відео перейдіть за посиланням

Завдання 4. Методичні рекомендації

Методичні рекомендації підготовлено за літературним оглядом.

Проектування інформаційного освітнього середовища установи

Структурно-функційна модель інформаційно-освітнього середовища університету
Буйницька О.П.
У статті розкриті принципи проектування ІОС, подана структурно-функційна модель інформаційно-освітнього середовища університету,, описані функції кожного з її компонентів, а також взаємозв’язків між ними.

Модернізація ІТ-інфраструктури

Побудова ІКТ інфраструктури ВНЗ: проблеми та шляхи вирішення
Співаковський О.В., Вінник М.О., Тарасіч Ю.Г.
У статті розглянута проблема створення та забезпечення підтримки ІКТ інфраструктури ЗВО, визначено та описано її основні компоненти, розглянуто вплив ІКТ інфраструктури на рейтинг ЗВО.

Формування ІК-компетентності науково-педагогічних працівників

Шляхи підвищення мотивації викладачів університетів до розвитку їх цифрової компетентності
Гладун М.А., Морзе Н.В. и Василенко С.В.
У статті представлені результати дослідження щодо визначення рівня цифрової компетентності викладачів п’яти університетів-партнерів проекту MoPED (Модернізація педагогічної вищої освіти з використання інноваційних інструментів викладання MoPED – №586098-EPP-1-2017-1-UA-EPPKA2-CBHE-JP). Авторами визначені складові «цифрової компетентності» викладача університету , окреслені напрями її розвитку, систематизовано інформацію щодо актуальності трендів та подано базові рекомендацій для ЗВО щодо організації підвищення кваліфікації викладачів. Зокрема, спроектовано модель підвищення кваліфікації викладачів задля розвитку цифрової компетентності та подано орієнтовний перелік майстер класів та тренінгів, які сприятимуть підвищенню рівню ЦТ викладачів.

Опис цифрової компетентності педагогічного працівника
Морзе Н.В., Базелюк О.В., Воротникова І.П., Дементієвська Н.П. и Захар О.Г., Нанаєва Т.В., Пасічни О.В., Чернікова Л.А.
Розроблений відповідно до Концепції розвитку педагогічної освіти, Європейських рамкових документів про цифрову компетентність, опис цифрової компетентності педагогічного працівника містить вимоги до структури та рівнів цифрової компетентності, необхідні для успішного здійснення професійної діяльності педагогічними працівниками в умовах розвитку цифрового суспільства. Також до опису додається словник використовуваних термінів.