Зіставляти
Зміст
Словник Грінченка
Зіставля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зіставити, -влю, -виш, гл. Оставлять, оставить. Зажер усе, нічго не зіставив К. Іов. 44.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Порівнювати щось із чим-небудь або між собою. Зіставляючи собівартість продукції з середньою ціною її реалізації, можна виявляти, наскільки вигідна господарству та чи інша культура або галузь (Комуніст України, 5, 1960, 55); Надто дужі були враження минулої ночі, коли зіставити їх з подіями попереднього дня (Юрій Смолич, I, 1958, 86); І коли ви потім зіставите стенограми, додасте зведення, листівки, нелегальні газети, звіти конспіративних груп, звіти підпільного райкому, — то й тоді не все стане на своє місце (Юрій Яновський, II, 1954, 15). 2. рідко. Ставити поруч, разом; складати. Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 579.
Словник синонімів Караванського
ЗІСТАВЛЯТИ порівнювати