Зух

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Зух, -ха, м. Молодець, молодчина, удалецъ. Дали мені капелюх, уже тепер вояк зух. Гол. І. 143.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЗУХ, а, чол., фам. Завзята людина; молодець, хват. — Що за зух наш Кирило, — сміються запорожці, — не побоїться і чорта позвать у дружки (Олекса Стороженко, I, 1957, 97);

// Пройда. [Степан:] Хіба один чоловік може побороти зграю здирщиків, зухів, що тільки й годуються та жирують з людського лиха? (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 346).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 735. http://sum.in.ua/p/3/735/1

Зовнішні посилання