Зливатися

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Злива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. злитися, зіллюся, зіллєшся, гл. 1) Сливаться, слиться вмѣстѣ. Ком. І. 50. Як оливо злилося, не здвигнеться. К. Іов. 94. 2) Обливаться, облиться.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗЛИВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.,злитися , зіллюся, зіллєшся і зіллятися, зіллюся, зіллєшся, рідко зілляюся, зілляєшся, док. 1. тільки 3 ос. Стікаючись до одного місця, з'єднуватися, змішуватися (про рідину). Івась усю дорогу плакав, піт, зливаючись з слізьми, обмивав його рожеве личко і туманив ясні очиці (Панас Мирний, I, 1954, 261); Дощові краплини зливались докупи і стікали струмочками по її щоках, по шиї (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 249); Дві кульки ртуті або дві краплі води зливаються в одну краплю, якщо кульки або краплі стикаються одна з одною (Фізика, II, 1957, 15); // З'єднуючись, утворювати один потік (про річки, струмки і т. ін.). Десь весна цвіте, Квітки цілуються з квітками, Сміється сонце золоте, Річки зливаються з річками (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 149); А далі розлилось Червоне море і розділилося по половині, і знов злилось докупи (Леся Українка, I, 1951, 256); В одне злились Донець і Дін (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 131). 2. перен. Об'єднуючися з ким-, чим-небудь, створювати одне ціле. Північна рівнинна зона Криму непомітно зливається з зоною передгір'я (Геологія України, 1959, 579); В одне — держава і народ зливаються у нас (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 326); Крякання, кудкудакання, цвірінькотіння зливаються в один невгамовний хор, від якого голова тріщить... (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 299); Брязкіт дрюччя, крики, стогін, прокльони, ..дикі голоси сполоханих птахів, лопотання їх крил — усе те зіллялося в один несказанний галас, в одну хвилю диких згуків... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 185); З розвитком класового суспільства східнослов'янські племена злилися в єдину древньоруську народність (Історія української літератури, I, 1954, 25); // Дуже міцно, нерозривно зв'язуватися з ким-, чим-небудь або між собою. Веселі додому вертались Ми в свіжій вечірній імлі, І стомлені душі зливались З живою душею землі (Максим Рильський, I, 1960, 126); Добру половину сходу охопило незвичне тепле почуття єдності, коли людина розуміє, що її думки і почуття гармонійно зливаються з іншими (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 89); Нерозривно злилися в нашій соціалістичній дійсності розуміння партії і народу, партії і майбутнього, партії і щастя (Літературна газета, 11.III 1959, 2); З ніким у житті не годен я так зіллятись душею, як з нею [Наталкою] (Ольга Кобилянська, III, 1956, 162); // Змішуючись, роблячись невиразним, переставати розрізнятися (для зору, слуху і т. ін.). Біла матерія плаща зливалася з білим снігом, і людей тяжко було запримітити (Мирослав Ірчан, II, 1958, 220); Нічого не розрізниш, усе там [на березі] злилось, як у мареві, так далеко (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 254); // розм. Складати ніби єдине ціле з ким-, чим-небудь, ставати неначе частиною когось, чогось. Василь сидів у своєму літаку, і в нього було таке враження, ніби він злився з машиною, що вона слухається не тільки його рухів, а навіть думок (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 265); Розвихрений, розбурханий, у той же час величний і прекрасний, Ілько Митрич стояв, мов зіллявся з тою прадавньою хатиною дідів, прадідів (Іван Чендей, Поєдинок, 1962, 41). 3. розм., рідко. Те саме, що обливатися. Його будили. Він лупав великими замутненими очима, сердито повертався на другий бік і на який час затихав. Але незабаром починав ізнову важко дихать, зливався потом (Степан Васильченко, II, 1959, 24); Чи невже ж і кращі мари Тяжко зіллються слізьми, Не розбивши туги-хмари (Павло Грабовський, I, 1959, 106). ♦ Слізьми злитися — осліпнути. Очі! очі! Нащо ви здалися, Чом ви змалку не висохли, Слізьми не злилися? (Тарас Шевченко, I, 1963, 239). 4. рідко. Литися, виливатися, стікати звідкись куди-небудь (про рідину). Над землею вирував західний вихор, якого ніхто не пам'ятав на Поліссі. Він ніс з собою дощі, які повінню зливалися на відталий сніг (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 694). 5. тільки недок. Пас. до зливати.


Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Злива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. злитися, зіллюся, зіллєшся, гл. 1) Сливаться, слиться вмѣстѣ. Ком. І. 50. Як оливо злилося, не здвигнеться. К. Іов. 94. 2) Обливаться, облиться.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЗЛИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗЛИ́ТИСЯ, зіллю́ся, зіллє́шся і ЗІЛЛЯ́ТИСЯ, зіллю́ся, зіллє́шся, рідко зілля́юся, зілля́єшся, док. 1. тільки 3 ос. Стікаючись до одного місця, з’єднуватися, змішуватися (про рідину). Івась усю дорогу плакав, піт, зливаючись з слізьми, обмивав його рожеве личко і туманив ясні очиці (Мирний, І, 1954, 261); Дощові краплини зливались докупи і стікали струмочками по її щоках, по шиї (Гур., Життя.., 1954, 249); Дві кульки ртуті або дві краплі води зливаються в одну краплю, якщо кульки або краплі стикаються одна з одною (Фізика, II, 1957, 15); // З’єднуючись, утворювати один потік (про річки, струмки і т. ін.). Десь весна цвіте, Квітки цілуються з квітками, Сміється сонце золоте, Річки зливаються з річками (Олесь, Вибр., 1958, 149); А далі розлилось Червоне море і розділилося по половині, і знов злилось докупи (Л. Укр., І, 1951, 256); В одне злились Донець і Дін (Уп., Вірші.., 1957, 131). 2. перен. Об’єднуючися з ким-, чим-небудь, створювати одне ціле. Північна рівнинна зона Криму непомітно зливається з зоною передгір’я (Геол. Укр., 1959, 579); В одне — держава і народ зливаються у нас (Гонч., Вибр.,1959, 326); Крякання, кудкудакання, цвірінькотіння зливаються в один невгамовний хор, від якого голова тріщить… (Грим., Незакінч. роман, 1962, 299); Брязкіт дрюччя, крики, стогін, прокльони, ..дикі голоси сполоханих птахів, лопотання їх крил — усе те зіллялося в один несказанний галас, в одну хвилю диких згуків… (Коцюб., І, 1955, 185); З розвитком класового суспільства східнослов’янські племена злилися в єдину древньоруську народність (Іст. укр. літ., І, 1954, 25); // Дуже міцно, нерозривно зв’язуватися з ким-, чим-небудь або між собою. Веселі додому вертались Ми в свіжій вечірній імлі, І стомлені душі зливались З живою душею землі (Рильський, І, 1960, 126); Добру половину сходу охопило незвичне тепле почуття єдності, коли людина розуміє, що її думки і почуття гармонійно зливаються з іншими (Речм., Весн. грози, 1961, 89); Нерозривно злилися в нашій соціалістичній дійсності розуміння партії і народу, партії і майбутнього, партії і щастя (Літ. газ., 11.III 1959, 2); З ніким у житті не годен я так зіллятись душею, як з нею [Наталкою] (Коб., III, 1956, 162); // Змішуючись, роблячись невиразним, переставати розрізнятися (для зору, слуху і т. ін.). Біла матерія плаща зливалася з білим снігом, і людей тяжко було запримітити (Ірчан, II, 1958, 220); Нічого не розрізниш, усе там [на березі] злилось, як у мареві, так далеко (Гончар, Тронка, 1963, 254); // розм. Складати ніби єдине ціле з ким-, чим-небудь, ставати неначе частиною когось, чогось. Василь сидів у своєму літаку, і в нього було таке враження, ніби він злився з машиною, що вона слухається не тільки його рухів, а навіть думок (Собко, Зор. крила, 1950, 265); Розвихрений, розбурханий, у той же час величний і прекрасний, Ілько Митрич стояв, мов зіллявся з тою прадавньою хатиною дідів, прадідів (Чендей, Поєдинок, 1962, 41). 3. розм., рідко. Те саме, що облива́тися. Його будили. Він лупав великими замутненими очима, сердито повертався на другий бік і на який час затихав. Але незабаром починав ізнову важко дихать, зливався потом (Вас., II, 1959, 24); Чи невже ж і кращі мари Тяжко зіллються слізьми, Не розбивши туги-хмари (Граб., І, 1959, 106). ◊ Слізьми́ зли́тися — осліпнути. Очі! очі! Нащо ви здалися. Чом ви змалку не висохли. Слізьми не злилися? (Шевч., І, 1963, 239). 4. рідко. Литися, виливатися, стікати звідкись куди-небудь (про рідину). Над землею вирував західний вихор, якого ніхто не пам’ятав на Поліссі. Він ніс з собою дощі, які повінню зливалися на відталий сніг (Оп., Іду.., 1958, 694). 5. тільки недок. Пас. до злива́ти.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Зливатися -а́юся, -а́єшся, недок., зли́тися, зіллю́ся, зіллє́шся і зілля́тися, зіллю́ся, зіллє́шся, рідко зілля́юся, зілля́єшся, док. 1) тільки 3 ос. Стікаючись до одного місця, з'єднуватися, змішуватися (про рідину). || З'єднуючись, утворювати один потік (про річки, струмки і т. ін.). 2) перен. Об'єднуючися з ким-, чим-небудь, створювати одне ціле. || Дуже міцно, нерозривно зв'язуватися з ким-, чим-небудь або між собою. || Змішуючись, роблячись невиразним, переставати розрізнятися (для зору, слуху і т. ін.). || розм. Складати ніби єдине ціле з ким-, чим-небудь, ставати неначе частиною когось, чогось. 3) розм., рідко. Те саме, що обливатися. 4) рідко. Литися, виливатися, стікати звідкись куди-небудь (про рідину). 5) тільки недок. Пас. до зливати.

Ілюстрації

Зливатися.jpg Зливатися1.jpg Зливатися2.jpg

Медіа

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Злитися, зіллюся, зіллєшся зіллятися, зіллюся, зіллєшся, зілляюся, зілляєшся

Зливатися