Здимати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
І. Здима́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. здиня́ти, здиму́, -меш, гл. = Здіймати, здійняти. Здимай, жінко, хоть намітку, неси її за горілку. Чуб. V. 579. Не дай ручки стискати і персника здиняти. Чуб. III. 36.
ІІ. Здима́ти, -ма́ю, -єш, гл. = Здувати.
