Збачати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Збача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. збачити, -чу, -чиш, гл. 1) Извинять, извинить. Нехай тобі Бог звидить і збачить. Ном. № 4129. От же Господь їй, лиходійці, сього й не збачив: хоч не скірен, та влучен. Г. Барв. 52. 2) Замѣчать, замѣтить, увидѣть. Вх. Уг. 240.
