Зап’яток
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Зап’я́ток, -тку, м. Тылъ пятки (въ ногѣ), задникъ, закаблучье (обуви). НВолын. у. Гол. Од. 15. (Когда явились водки) — Тут вибігло собак з десяток, із хати вийшло душ із п’ять: «Тютю! бери! рви за зап’яток!» Усі гуртом на них кричать. Алв. 78. Ум. Зап’я́точок. Ще й горошок не зійшов, тілько лободочки, витоптала ж черевички, тілько зап’яточки. Чуб. III. 95.
