Заправа

Заправа, и, ж.

1) Запросъ (при пропродажѣ). 2) Начинаніе, приготовленіе къ чему, матеріалъ для чего-либо приготовленный. Пропала вся заправа! Черном. І вже! шкода й заправи! Лебед. у. 3) Приправа.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗАПРА́ВА, и, жін. Те, чим заправляють їжу. Заправи для салатів готують з олії, оцту, солі, цукру, меленого перцю (Технологія приготування їжі, 1957, 124).

Словник української мови за редакцією Б. Д. Грінченка

ЗАПРА́ВА, и, ж.

1. Запросъ (при пропродажѣ).

2. Начинаніе, приготовленіе къ чему, матеріалъ для чего-либо приготовленный. Пропала вся заправа! (1); І вже! шкода й заправи! (2).

3. Приправа.

Большой украино-русский словарь

ЗАПРА́ВА, імен. жін. роду — запрос, сущ. муж. рода.

— без заправи = без запроса

Українсько-білоруський словник

ЗАПРА́ВА — запыт.

Іноземні словники

Большой словарь русских поговорок

ЗАПРА́ВА.

Брать/взять заправу. Волг., Дон. Приобретать какую-либо привычку.

Ілюстрації