Занива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. занити, -нию, -єш, гл. Изнывать, изныть. Ниє, ниє, заниває моє серце без тебе. Мет. 61. Згадаю Бога, засумую, подумаю, заниє серце. К. Псал. 174.
