Замета
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Заме́та, -ти, ж. 1) = Замет і. Черк. у. 2) = Завірюха. Шух. І. 107.
Замет — наметена вітром кучугура снігу.
Завірюха — атмосферне явище, що являє собою перенесення вітром снігу над поверхнею землі з погіршенням видимості. Заметілі зменшують видимість на дорогах, заважають роботі транспорту.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗАМЕ́ТА, и, жін., діал.
1. Замет.
2. Заметіль. — І куди він хоче їхати по такій заметі? (Іван Франко, III, 1950, 263).