Залі́м И Зало́м

Залі́м и Зало́м, -ло́му, м. 1) Изгибъ, кривизна. 2) Поворотъ (рѣки, дороги). Черк. у. Мнж. 180. 3) Переломъ. 4) Карнизъ. 5) = заве́ртка 1. Це залом у житі. Бог його знав, хто оце наробив? Заломило, — ми й лишили. Черниг. у. 6) Залом. Мѣсто въ лѣсу, гдѣ лежитъ буреломь. Корови і воли пасуть... у за́ломах — лісах, де лежить поламане дерево. Шух. І. 211.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 59.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках 1) Вигини, повороти річки чи дороги; карниз, перелом. 2) Місце в лісі з поваленими деревами (бурелом). переносне, розм. Крутий злам долі, різка зміна обставин чи напрямку.

Ілюстрації

Див. також

За́лом, -у, чол. Те саме, що залім; поворот, вигин, бурелом. [slovnyk](https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BC)

Джерела та література

https://hrinchenko.com/dictionary/word/17163-zalim-i-zalom