Забухикати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Забухикати, -каю, -єш, гл. Закашлять глухо и сильно.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗАБУХИ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати бухикати. На печі завовтузився, забухикав, закректав дід Іванюта (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 356).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Забухи́кати, -каю, -єш, гл. Закашлять глухо и сильно.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЗАБУХИ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати бухикати. На печі завовтузився, забухикав, закректав дід Іванюта (Кир., Вибр., 1960, 356).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
забухи́кати дієслово доконаного виду розм. забухикати -аю, -аєш, док., розм. Почати бухикати.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
