Жмури

Жмури, -рів, м. мн. Мелкая зыбь (на водѣ) образующаяся если бросить что-либо въ воду, а также пузырьки, вскакивающіе при этомъ на водѣ или получающіеся при взбалтываніи жидкости. Плигнув у воду тільки жмури пішли. Борщ, — аж жмури встають. Плохой борщъ. Мнж. 164. Ум. Жмурки. Тільки жмурки встають, як камінь кинеш у воду. Екатер. г.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЖМУ́РИ, ів, мн. Невеликі хвилі на поверхні води. Свіжий вітерець дув на воду, вона мружилась під його грубою ласкою, і жмури, від яких рябіло в очах, розбігались до самого берега (Олесь Донченко, III, 1956, 202).

Словник синонімів

БРИ́ЖІ мн. [одн. бри́жа] (дрібні хвилі на поверхні води), ЖМУ́РИмн.,РЯБОТИ́ННЯзбірн., розм.Човни пливли проти течії. Об борти хлюпали хвилясті брижі (О. Десняк); Свіжий вітерець дув на воду, ..і жмури, від яких рябіло в очах, розбігались до самого берега (О. Донченко); Знов шурчить у лозах човник, Водяне ворушить зілля, І кругом весла повільно Ряботиння наростає (М. Шпак). - Пор. I. хви́ля.

Ілюстрації