Житина, -ни, ж. 1) Ржаной стебель. Мнж. 145. Бач, житина як добра очеретина. 2) Ржаное зерно. В’язь на огірках завбільшки з житину. Черк. у. Запорошив око житиною. Г. Барв. 315.
