Житво

Житво, -ва, с. Мѣсто жительства, жилье. Мир. ХРВ. 143.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЖИТВО́, а, сер., діал. Житло. Хата здалася Христі великим льохом, а не людським житвом (Панас Мирний, III, 1954, 227).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Житво́, -ва́, с. Мѣсто жительства, жилье. Мир. ХРВ. 143.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

1) Приміщення, призначене для мешкання людей, оселя, помешкання, дім, домівка, житво, хата, поріг (перев. з означ.), господа, лігвище, мешкання; хатина (перев. невелике, убоге); апартаменти (надто просторе) — Пор. барліг, халупа.

2) Узагалі місце для перебування, мешкання, куток, кут, хата, дах, покрівля, стріха, гніздо, кубло — Пор. притулок.

Ілюстрації

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Житло́, осе́ля, домі́вка, поме́шкання — квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати в квартирах чи одноквартирних будинках, а також інші приміщення, призначені для постійного або тимчасового проживання людей, що завершені будівництвом та віднесені у встановленому порядку до житлового фонду.