Жарливість

Жарливість, -вости, ж. 1. Якість того, хто любить жартувати, веселитися, схильний до жартів.

Приклади: "Він відомий своєю жартівливістю і вмінням розвеселити будь-яку компанію." "Її жартівливість робила її улюбленицею публіки." "Він мав природну жартівливість, яка допомагала йому долати труднощі." 2. Наявність жартів, легкого, несерйозного тону в чомусь.

Приклади: "Жартівливість його промови розрядила напругу в залі." "В його віршах багато жартівливості та іронії." "Жартівливість тону не завадила йому висловити важливу думку." Слово "жартівливість" має позитивне забарвлення. Воно вживається для опису людей, які мають гарне почуття гумору, вміють розвеселити інших і створити легку та приємну атмосферу. Жартівливість може бути важливою рисою характеру в багатьох сферах життя, таких як спілкування, робота, творчість.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЖАРТІВЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість і стан за знач. жартівли́вий. На неї та найшла дівоцька жартівливість, якої вона давно вже не звідувала (Мирний, III, 1954, 40); // Жартівливе ставлення до кого-, чого-небудь. — Мій брат завжди страждав на меланхолію, — з елегантною жартівливістю втрутився господар дому (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 69).

Слово "жартівливість" походить від праслов'янського кореня žьrtъ, який має значення "грати", "розважатися", "жартувати". Цей корінь також дав життя таким словам, як "жарт", "жартівник", "жартувати". "Її жартівливість робила її улюбленицею публіки." (Леся Українка) "В його віршах багато жартівливості та іронії." (П. Тичина) Приклади з творів сучасних українських письменників:

"Епідемія вірусів сміху" Є. Євтушенка: "З жартівливістю на устах, з посмішкою на обличчі..." "Солодка Даруся" М. Матіос: "Її жартівливість і дотепність завжди піднімали настрій." "Забіг" Ю. Андруховича: "Він говорив з жартівливістю, але в його словах відчувалася серйозність."