Діди́зна

Діди́зна, -ни, ж. Імѣніе, наслѣдованное від предковъ; в частности — наслѣдство від дѣда. Дідизни було доволі — вічний покій предкам і дідам. ЗОЮР. I. 65. (Дворяне) кидають отчизну і свою дідизну, свої пасіки і левади. АД. II. 18.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 388.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Спадщина, майно чи земля, успадкована від дідів та прадідів; родинне надбання. переносне, розм. Традиції, звичаї чи культурна спадщина від предків.

Ілюстрації

x140px

Див. також

Діди́вщина, -и, ж. Те саме, що дідизна; спадок від дідів.

Джерела та література

https://hrinchenko.com/dictionary/word/12382-didizna