Дяченко Анна Юріївна

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

База практики

Академічний ліцей №5 Обухівської міської ради Київської області — сучасний заклад освіти, який прагне до забезпечення якісного навчання та всебічного розвитку учнів. Ліцей знаходиться за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Академічна, 24. Його очолює досвідчений керівник — Коновал Антоніна Іванівна.

Основна інформація

Ліцей відомий своїм інноваційним підходом до навчання, де особлива увага приділяється впровадженню сучасних освітніх технологій і розвитку ключових компетентностей учнів. Завдяки впровадженню цифрових інструментів та інноваційних методів викладання, учні Академічного ліцею №5 мають можливість розвивати навички, необхідні для успіху в сучасному світі.

Особливості навчання

Заклад пропонує високий рівень академічної підготовки за різними напрямками, зокрема, поглиблене вивчення природничих наук, математики, інформаційних технологій, а також гуманітарних дисциплін. У ліцеї активно підтримуються такі цінності, як самостійність, відповідальність і бажання досягати високих результатів у навчанні.

Додаткові можливості для учнів

Академічний ліцей №5 також надає можливості для позакласного розвитку: учні можуть брати участь у численних гуртках, олімпіадах, конкурсах та спортивних змаганнях. Важливою частиною освітнього процесу є виховання соціальної відповідальності та громадянської свідомості, що здійснюється через участь у волонтерських проектах та громадських ініціативах.

Цифрові технології

Ліцей активно працює над впровадженням цифрових технологій у навчальний процес, створенням сприятливого цифрового середовища для навчання та забезпеченням доступу до якісних електронних ресурсів. Це дозволяє не тільки полегшити доступ до навчальних матеріалів, а й підвищити інтерес учнів до навчання.

Веб-сайт ліцею: http://obukhiv-school5.edukit.kiev.ua


Завдання 1. Моніторинг впровадження цифрових технологій у закладі освіти/освітній установі

Аналіз освітньої політики з питань впровадження ЦТ. Інтерв’ю з керівником закладу

Інтерв’ю з керівником навчального закладу + фото

- Які цифрові технології та платформи активно використовуються у навчальному процесі?

- Серед найпоширеніших платформ, які ми використовуємо, – це Google Classroom для організації дистанційного навчання та обміну матеріалами, Zoom для проведення онлайн-уроків і консультацій, а також різні інструменти для інтерактивних тестів, наприклад, Kahoot і Quizlet. Ми також інтегруємо Microsoft Teams для командної роботи та проектної діяльності учнів.

- Чи проводяться тренінги, семінари або інші навчальні заходи для працівників щодо цифрових технологій?

- Так, ми регулярно організовуємо тренінги для підвищення цифрової грамотності наших вчителів. Це можуть бути внутрішні семінари, де ділимося досвідом, або запрошуємо зовнішніх експертів, які допомагають ознайомитися з новими інструментами та ефективно їх використовувати на уроках.

- Які основні проблеми або виклики виникають під час використання цифрових технологій?

- Основні виклики пов’язані з технічними проблемами, наприклад, доступом до стабільного інтернету або недостатньо швидкою адаптацією деяких вчителів до нових технологій. Також важливим є баланс між використанням технологій та традиційними методами навчання, щоб не перевантажувати учнів.

- Як вплинуло впровадження цифрових технологій на якість навчання та мотивацію учнів?

- Цифрові технології зробили навчання гнучкішим та інтерактивнішим, що підвищило зацікавленість учнів. Інструменти, як-от відеоуроки або інтерактивні завдання, дозволяють урізноманітнити методи викладання та утримати увагу. Більше того, можливість працювати в команді чи індивідуально у цифрових середовищах посилює мотивацію.

- Чи проводився аналіз ефективності цифрових технологій у досягненні освітніх результатів?

- Так, ми регулярно проводимо моніторинг ефективності використання цифрових інструментів через аналіз академічних результатів, опитування серед учнів і вчителів, а також зворотний зв’язок від батьків. Цей аналіз допомагає нам визначити, які технології найбільш ефективні, і які потребують коригування.

- Як здійснюється моніторинг результатів навчання за допомогою цифрових інструментів?

- Вчителі використовують електронні журнали для відстеження успішності учнів. Також платформи, як Google Classroom або інструменти для тестування, дозволяють автоматизувати процес оцінювання та надавати швидкий зворотний зв’язок.

- Як оцінюється рівень підготовки працівників до роботи в цифровому середовищі?

- Ми оцінюємо рівень цифрової підготовки через сертифікаційні програми та регулярні самооцінки, які вчителі проходять після тренінгів. Крім того, аналізуємо якість використання цифрових інструментів під час уроків, спостерігаючи за їхнім впливом на успішність учнів і ефективність навчання.

- Чи використовуються цифрові інструменти для індивідуалізації навчання, контролю знань або формування проєктних навичок?

- Так, цифрові інструменти допомагають індивідуалізувати навчання. Наприклад, завдяки платформам, таким як Google Classroom, вчителі можуть надавати різнорівневі завдання, створювати індивідуальні навчальні траєкторії для учнів з різними потребами. Також ми активно використовуємо цифрові платформи для проєктної діяльності, де учні працюють над спільними проєктами в онлайн-режимі, що розвиває їхні навички співпраці.

- Чи існують плани або проєкти для подальшого розвитку цифрового середовища?

- Ми маємо плани щодо подальшого розвитку цифрового середовища. Це включає впровадження нових інструментів для дистанційного навчання, розширення використання інтерактивних технологій у класі та організацію більшої кількості курсів для підвищення кваліфікації вчителів у сфері цифрової освіти.

- Які ресурси використовуються для забезпечення безпеки та конфіденційності інформації?

- Для забезпечення безпеки і конфіденційності інформації ми використовуємо лише сертифіковані платформи, що відповідають сучасним стандартам захисту даних. Крім того, вчителі та учні проходять навчання щодо безпечного користування інтернетом. Усі паролі та доступи до систем зберігаються із застосуванням багатофакторної автентифікації.

- Як здійснюється підвищення цифрової компетентності вчителів?

- Цифрова компетентність вчителів підвищується через регулярні тренінги, участь у вебінарах і семінарах. Вчителі також мають доступ до навчальних курсів, як-от програми Microsoft Educator Center або Google for Education, де вони можуть отримати сертифікати та розвинути нові навички.


ЦК-компетентності науково-педагогічних працівників, вчителів та вихователів закладу. Створення анкети. Проведення анкетування. Аналіз результатів анкетування
Опитування 1 Дяченко.png
Опитування 5 Дяченко.png
Опитування 2 Дяченко.png
Опитування 6 Дяченко.png
Опитування 7 Дяченко.png
Опитування 3 Дяченко.png
Опитування 4 Дяченко.png


Анкета для оцінки цифрових компетентностей педагогічних працівників: https://forms.gle/BwBd4a4UqdZdRonF8

Результати анкетування: https://docs.google.com/document/d/114fGDUzEvzbonbl5AjZB_Sg-SyrQ4E7J/edit?usp=sharing&ouid=104600257118501139728&rtpof=true&sd=true

Аналіз результатів:

Найпопулярнішою платформою є Google Classroom (16 відповідей), тоді як Microsoft Teams та Moodle використовуються менш активно (6 та 9 відповідей відповідно). Це свідчить про певну залежність від однієї платформи.

Менш відомі платформи або альтернативи використовуються дуже мало (Zoom – 3, Google Meet – 1 відповідь). Це може свідчити про обмеженість у виборі платформ або недостатню інформаційність про різні інструменти.

Половина респондентів (50%) оцінює свій рівень як середній, тоді як лише 11,5% відчувають себе експертами. Це свідчить про потребу в підвищенні кваліфікації для ефективного використання цифрових інструментів.

Найпопулярніші інструменти – Kahoot (18 відповідей) та Quizlet (12), тоді як Canva, Padlet, Wordwall, LearningApps.org використовуються значно менше. Це може свідчити про перевагу простих у використанні програм і потребу в ознайомленні з іншими інструментами.

Лише 42,3% респондентів добре знайомі з основами захисту персональних даних, що вказує на необхідність додаткового навчання з цифрової етики та захисту інформації.

Переважна більшість (69,2%) рідко або ніколи не оновлює робочі паролі, що є ризиком для безпеки. Це вказує на потребу в тренінгах з основ кібербезпеки.

38,5% освітян не проходили тренінги з цифрової етики, але мають бажання це зробити, що вказує на потребу в регулярному навчанні з цього напрямку.

92,3% респондентів виявляють бажання покращити свої навички в сфері цифрових технологій. Це позитивний знак для впровадження програм навчання.

Найбільший інтерес викликає створення онлайн-контенту (80,8%), інтерактивні методи навчання (61,5%) та цифрова педагогіка (42,3%), що свідчить про прагнення інтегрувати нові технології в навчальний процес.

42,3% освітян пройшли тренінги з цифрової грамотності протягом останніх 6 місяців, але значна частина (38,5%) ще не мала такої можливості, хоч і висловлює бажання навчатися.

65,4% використовують технології щодня, що є гарним показником інтеграції цифрових інструментів у навчальний процес.

Найчастіші труднощі – технічні проблеми (76,9%) та нестача часу для підготовки (57,7%). Це може свідчити про недостатню технічну підтримку та перевантаження педагогів.

Рекомендації:

1. Запровадження додаткових тренінгів з використання різних платформ для дистанційного навчання, що допоможе розширити вибір і підвищити компетентність.

2. Розробка курсу з цифрової етики та безпеки, враховуючи низький рівень оновлення паролів і потребу в захисті персональних даних.

3. Забезпечення підтримки технічних рішень у закладах освіти для уникнення технічних проблем та розвантаження вчителів.

4. Поширення інформації про додаткові інструменти для створення інтерактивного контенту, такі як Miro та Padlet, що можуть бути корисними в педагогічній діяльності.

Анкетування вказує на високий рівень зацікавленості у підвищенні кваліфікації, що є гарним фундаментом для розвитку цифрової грамотності в освітньому середовищі.

Завдання 2. Створити е-ресурс та впровадити його в діяльність закладу освіти/освітньої установи, відповідно до потреб визначених в попередньому завданні).

Простір освітян
Дяченко Анна власник групи.jpg
Простір 3.jpg
Простір 1.jpg
Простір 5.jpg
Простір 2.jpg


Посилання для приєднання: https://t.me/+j-lnvA_usA5kNGVi


Мета цієї спільноти:

• Обговорювати освітні теми — діліться думками, ставте запитання та знаходьте однодумців. Це місце для конструктивного діалогу щодо сучасних викликів і нових ідей в освіті.

• Безкоштовно ділитися власними ідеями та матеріалами — надавайте доступ до ваших розробок, уроків та ресурсів з інтернету, обов’язково вказуючи першоджерело або автора. Це допоможе всім учасникам отримати нові інструменти для роботи.

• Рекомендувати вебінари та майстер-класи — діліться інформацією про корисні заходи, які ви відвідали, або які, на вашу думку, можуть бути корисними для інших.

• Спілкуватися — взаємодійте з колегами, обмінюйтеся досвідом і підтримуйте один одного у професійному зростанні.

Ця спільнота створена для підтримки та розвитку освітньої сфери, тож не соромтеся долучатися до активного обговорення та обміну ідеями!


У цій спільноті будемо описувати та ділитися різноманітними цифровими інструментами та технологіями, які можуть бути корисними у навчальному процесі. Ви знайдете корисні рекомендації щодо застосування нових програм, платформ і додатків, а також поради щодо їх інтеграції в уроки. Це чудова можливість обмінюватися досвідом та отримувати нові ідеї для покращення освітнього середовища!













Завдання 3. Семінар (тренінг)

Сучасний урок Дяченко 1.jpg
Сучасний урок Дяченко 2.jpg

"Сучасний урОК. Інструменти дистанційного уроку"

Сучасний урок Дяченко 6.jpg
Сучасний урок Дяченко 2.jpg


Посилання на презентацію: https://www.canva.com/design/DAGVOA2swfw/Pu56xStfBBsfWaGgp-yq1Q/edit?utm_content=DAGVOA2swfw&utm_campaign=designshare&utm_medium=link2&utm_source=sharebutton











Завдання 4. Методичні рекомендації

Проектування інформаційного освітнього середовища закладу

Ціль: Створення інтегрованого та зручного для користувачів освітнього середовища, що об’єднує апаратні, програмні, інформаційні та навчальні ресурси для підтримки сучасного освітнього процесу.

Основні кроки:

1. Аналіз потреб та планування:

- Зібрати вимоги від адміністрації, викладачів, учнів та технічного персоналу для визначення функцій і можливостей середовища.

- Розробити концепцію інформаційного освітнього середовища з урахуванням навчальних цілей закладу, ресурсів та можливостей.

2. Вибір платформ та інструментів:

- Використовувати відомі платформи для управління навчанням (наприклад, Moodle, Google Classroom, Microsoft Teams), що забезпечують зручне спілкування, спільну роботу над документами, проведення тестувань і збір домашніх завдань.

- Розглянути інтеграцію ресурсів та систем, наприклад, бібліотеки електронних матеріалів, навчальних відео, форумів для обговорення та ін.

3. Підтримка користувачів та технічна підтримка:

- Забезпечити постійну технічну підтримку для вчителів та учнів.

- Регулярно організовувати тренінги та семінари для підвищення кваліфікації користувачів.

4. Безпека та захист даних:

- Дотримуватися стандартів захисту даних і конфіденційності. Регулярно оновлювати антивірусне програмне забезпечення та налаштування доступу до систем.

Модернізація ІТ-інфраструктури

Ціль: Підвищення надійності, продуктивності та зручності використання ІТ-ресурсів у закладі для забезпечення навчального процесу.

Рекомендації щодо модернізації:

1. Оцінка поточного стану ІТ-інфраструктури:

- Перевірити апаратне забезпечення (комп'ютери, мережеве обладнання, сервери) на відповідність потребам закладу.

- Аналіз програмного забезпечення на актуальність та ліцензійність.

2. Закупівля та оновлення обладнання:

- Придбати нові комп'ютери або модернізувати існуючі шляхом додавання оперативної пам'яті, оновлення жорстких дисків до SSD тощо.

- Оновити мережеве обладнання для забезпечення стабільного та швидкого доступу до Інтернету.

3. Інтеграція хмарних технологій:

- Використовувати хмарні сервіси для зберігання даних та доступу до програмного забезпечення (Google Workspace, Microsoft Office 365).

- Налаштувати безпечний віддалений доступ для співробітників, що може знадобитися для дистанційної роботи.

4. Розробка плану резервного копіювання та відновлення:

- Створити чіткий план для резервного копіювання даних і регулярно його оновлювати, щоб забезпечити збереження інформації у разі збоїв.

Формування цифрової компетентності співробітників, вчителів, вихователів

Ціль: Підвищення цифрової грамотності та ефективного використання ІТ-інструментів у навчальному процесі.

Рекомендації для формування цифрової компетентності:

1. Проведення діагностики рівня цифрових компетентностей:

- Організувати опитування чи тестування, щоб визначити рівень володіння цифровими технологіями кожного співробітника.

- Визначити ключові сфери, в яких необхідне підвищення кваліфікації.

2. Навчальні програми та курси:

- Організувати навчальні курси з основних напрямків цифрової грамотності, включаючи:

· Робота з офісними програмами.

· Використання хмарних технологій.

· Безпека в Інтернеті та захист даних.

· Використання інструментів для проведення дистанційного навчання.

- Проводити тренінги з використання платформ для управління навчанням (Moodle, Google Classroom тощо).

3. Формування спільнот для обміну досвідом:

- Створити внутрішню спільноту (групу у соцмережі, чат, форум) для обміну знаннями між викладачами щодо використання цифрових інструментів.

4. Розробка методичних матеріалів:

- Створити методичні рекомендації та інструкції з використання нових програмних продуктів, технічних засобів, які будуть доступні для швидкого опрацювання вчителями у разі потреби.

5. Оцінка прогресу та результатів:

- Проводити регулярне оцінювання рівня цифрових компетентностей і готовності педагогічного складу працювати з сучасними ІТ-інструментами.

- Оновлювати навчальні програми відповідно до потреб та змін в ІТ-інфраструктурі закладу.

Ці методичні рекомендації спрямовані на створення зручного та функціонального інформаційного середовища, модернізацію інфраструктури та розвиток цифрових компетентностей працівників для забезпечення якісної освіти.