Друшляк

Друшляк, -ка, м. 1) Родъ металлическаго или глинянаго ситца, сосудъ съ дырочками въ днѣ, чрезъ который сцѣживаютъ воду съ варениковъ, лапши, макаронъ и т. п. 2) Родъ шубки-безрукавки или длиннаго суконнаго жилета. Вх. Лем. 412.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) http://sum.in.ua/

ДРУШЛЯ́К, а, чол. Посудина з дірочками, що служить для проціджування або протирання їжі. Балашиха одцідила їх [вареники] на друшляк і подала на стіл (Нечуй-Левицький, II, 1956, 320); Дружині полковника прислано повну кухню — цілий мішок білих каструль, чайників, ложок, мисок, друшляків і іншого добра (Юрій Яновський, II, 1958, 277).

ВІКІПЕДІЯ https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D1%88%D0%BB%D1%8F%D0%BA

Друшля́к (від нім. Durchschlag < durchschlagen — «пронизувати», «проціджувати», запозичено через пол. druszlak, durszlak) — предмет кухонного начиння (посуду), кругла миска чи черпак з невеликими отворами на дні, інструмент кухаря.

Використовується в кулінарії при приготуванні страв, для відділення харчових продуктів від рідини; при відварюванні чи промиванні макаронних виробів, круп, картоплі, грибів, овочів, ягід та фруктів.

Виготовляють з металу чи пластмаси, з ручками чи без.

Ілюстрації