Драч

Драч, -ча, м. 1) Шомполъ. Ромен. у. 2) Пильщикъ. Уже драчі поприходили з лісу від драчки. Волын. г. 2) Обдирало, сборщикъ податей. Воно б добре жилось, та драчі прокляті: двадцять п’ять карбованців за п’ять душ подушного заплати. Лебед. у. 4) Колючій кустарникъ. (Добруджа). КС. 1883. І. 59. 5) Родъ удочки для крупной рыбы при ловлѣ зимой: оловянная гирька съ крючковъ на шнуркѣ. Вас. 189.

Сучасні словники

ДРАЧ, а, чол. 1. розм. Те саме, що драчка 1. Ми ті, що платимо податки, Собі ж лишаєм труд і плач, Котрім державні всі порядки 6 тільки кривда, тільки драч (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 187). 2. діал. Просорушка. Спритний Омелян хитромудро переплів ремінням крупорушку, драч, вальці, січкарню і керат [кират] (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 116). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 409.

Ілюстрації