Доніма́ти

Доніма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. доня́ти, дійму́, -меш, гл. = Діймати. Він йому віри не донімає. ЗОЮР. Я б старість продала, — ціни не доняла, молодість купила, — ціни б доложила. Г. Барв. 411.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 421.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Допитуватися, вимагати чи не вистачати (віри, ціни, розуміння). переносне, розм. Довести до кінця дію чи почуття.

Ілюстрації

Див. також

Дійма́ти, -ю, -́єш, гл. Допитуватися, вимагати чи не вистачати.

Джерела та література

https://hrinchenko.com/dictionary/word/13313-donimati