Додумати

Додумати, -ся. См. Додумувати, -ся.

Сучасні словники

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ДОДУ́МАТИ див. доду́мувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 345.

Додумати - це...

Додумати-закінчувати обдумування чого-небудь; ґрунтовно продумувати, обмірковувати щось. Вова Порада завжди додумував до кінця, вникав до можливих глибин у все (Олександр Копиленко, Тв., 1955, 365); В задумі й надії, мов селянські пророки, сиділи освітлені багаттям діти землі і додумували свої думи (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 519); Ще й не додумала Христя своїх думок, як почула, що в сінях щось зашамотіло (Панас Мирний, III, 1954, 53); Йому, напевне, хотілося додумати вголос те, чого він не встиг додумати, до кінця (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 69).

сучвсні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДОДУМАТИ див. додумувати. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 345.