Довічний

Довічний, -а, -е. Вѣчный, которому конца не будетъ. Щастя дочасне, а злидні довічні. Ном. № 1450. Засни, серце, довічним сном! К. Досв. 50. Довішня отрута. Мет. 89.

Довічний

1. Який не має початку і кінця; споконвічний, одвічний. 2. Який існує постійно, не зникає; вічний. Не обмежений яким-небудь строком; безстроковий. Який до кінця життя займається тим самим. Який продовжується, триває до кінця життя. 3. Який живе, існує, триває з давніх часів або дуже довго.

Приклади вживання слова

1. Сонце! Сонце! се тебе, довічний світе, стрічаючи, вітає земля (Мирний, IV, 1955, 308);
2. Люблю я її [осінь] й за те, що коли опадає в садку пожовкле листя, ..стають видніше довічні зорі (Вас., Незібр. тв., 1941, 235)
3. Їдь, куди тебе веде твоя думка, довчайся, вишукуй довічної правди (Кроп., II, 1958, 342)
4. Радянська держава передала в безкоштовне довічне користування колгоспів понад 600 тис. га землі (Вісник АН, 3, 1957, 33)
5. Ягайло і польські пани в 1392 р. за угодою.. змушені були визнати Вітовта довічним правителем Литовського князівства (Іст. УРСР, І, 1953, 110)
6. Утомлені своїм довічним рабством, вони [раби] гадають розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї (Л. Укр., II, 1951, 238)
7. Він [Щорс] Іллічу в житті своїм На вірність присягав довічну (Шер., Дорога.., 1957, 125)
8. Віє од неї [панночки], як од довічних борів Полісся, таємною тишею, чарами-дрімотами (Вас., І, 1959, 229)
9. Саме в нашій великій Батьківщині.. вперше комунізм починає перетворюватися з довічної мрії людства в реальність (Рад. Укр., 7. XI 1960, 4)

Джерела

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9