Довжити, -жу, -жиш, гл. 1) Длить, удлинять. Старе, старе, що само й з міста не зведеться, а ще йому Бог віку довжить. Черном. 2) Довжити. Проходить ралом по нивѣ въ длину ея. Нѣжин. у. НВолын. у. Чуб. VII. 400.
