Дихтіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Дихті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Скоро и тяжело дышать (въ жаркое время). Дихтять вівці. НВолын. у. Дихтить чоловік. НВолын. у. Лес вивалив язик і зачав дихтіти. Вх. Лем. 410.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ДИХТІТИ, -чу, -тиш, недок., зах. Пришвидшено й важко дихати (напр., через спеку, хворобу тощо). Великий тлумачний словник сучасної української мови
дихтіти — Дихті́ти, -чу́, -ти́ш гл. Скоро и тяжело дышать (въ жаркое время). Дихтять вівці. Н. Вол. у. Дихтить чоловік. Н. Вол. у. Лес вивалив язик і зачав дихтіти. Вх. Лем. 410. Словник української мови Грінченка