Дивний

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Дивний, -а, -е

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Який викликає подив. Та й сон же, сон, напричуд [напрочуд] дивний, мені приснився (Тарас Шевченко, I, 1951, 240); — Що ж тут дивного? Подобалася йому [Довбні] Марина, а він Марині, ну й поженяться (Панас Мирний, III, 1954, 250); Дивними видались юнакові серед цього степу жовті шапки соняшників, вишні, сливи, груші (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 39); // Незвичайний якими-небудь якостями; чудний, незрозумілий. Семен Палій той та був на все село чудний та дивний (Марко Вовчок, I, 1955, 280); Дивна тітка! Тут світ догори ногами перевертається, а їй все це в течійках» сидить... (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 31); Ієрогліфи — дивнії знаки, Не мені розгадати їх суть (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 106); // Який не має подібних собі; рідкісний, кумедний. Він роздивляється.. і примічає на самісінькому вершечку груші якусь дивну птицю з золотим та срібним пір'ям (Нечуй-Левицький, II, 1956, 169); Емене.. накинула на себе новий халат з дивними арабесками й підперезалася косинкою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 290); За парканом високим він [маєток] здавався якоюсь казкою: в дворі машини всякі, сад, підстрижені дерева й іще якісь дивні — униз віттям росли (Андрій Головко, II, 1957, 79).


УКРЛІТ.ORG_Cловник

ДИ́ВНИЙ, е, е.

1. Дуже гарний; чудовий, чарівний. Ніч була дивна: темна, темна та тиха (Н.-Лев., II, 1956, 36); Не складаю пісень твоїй [України] дивній красі, Бо не бачу у стані сучасному; Розпинали тебе всі до одного, всі, Хто був паном у краї нещасному (Граб., І, 1959, 119); Вийшли вранці ми. Дивне місто проти сонця! Всі золочено віконця… (Тич., II, 1957, 200).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 272.

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Ди́вний

-а, -е. 1) Удивительный, дивный, чудный. Скажу я тобі диво дивноє, що о Петрі Дунай замерзав. Чуб. III. 317.

2) Странный. Дивний чоловік Хведь! Чи він планетник, Бог його знає. Камен. у. То представиться Алкану-пашаті, трапезонському княжаті, молодому паняті, сон дивен, барзо дивен на прочуд. Макс. (1849) 33., Ум.Дивне́нький, дивне́сенький. Приснився мені сон дивненький, що приїхав мій миленький. Чуб. V. 3. Приснився козакові дивнесенький сон. Млр. л. сб. 212.

Іноземні словники

Українсько-англійський словник

Дивний – Strange Приклад пропозиції з "Дивний", памяті перекладів

Руки... дивний вияв людини Hands... the strangest human shape

Як вимовляється це слово? Чому його пишуть у такий дивний спосіб? How do you pronounce it? Why that strangetypesetting?

Іноді він дуже дивний хлопець. Sometimes he can be a strange guy.

Дивний збіг обставин, що я отримала її саме сьогодні What a strange coincidence, that I should be given one today

Їй приснився дивний сон. She dreamed a strange dream.

То дуже дивний лист. This is a very strange letter.

Це дивний світ мініатюрних створінь This is a bizarre world of miniature creatures

Минулої ночі мені приснився дивний сон. I had a strange dream last night.

Маюко приснився дивний сон. Mayuko had a strange dream.


ЯНДЕКС словари

Дивний перевод с украинского на русский Прилагательное 1.удивительний; (сильнее) изумительний, поразительний; (необикновенний) замечательний;(необичайний, труднообъяснимий) странний, чудной; дивний; (свойственний чудаку)чудаческий дуже ~ — престранний не дивна річ, що — немудрено, что

2.(являющийся чудом, фантастический) чудесний; дивний; чудний

Ілюстрації

Дивний1.jpg

Медіа

[1]