Дибом

Дибом, нар. Дыбомъ. Бувало покійний Окрім як стане росказувати, царство йому небесне, дак волос дибом становиться. Рудч. Ск. І. 24. Пропадає, мов порошина з дула, тая козацькая слава, що по всьому світу дибом стала. Макс. (1849) 59. Сивиллу тут замордовало і очі на лоб позганяло, і дибом волос став сідий. Котл. Ен.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

. Тлумачення, значення слова «дибом»: ДИБОМ, присл. Сторч, стійма. * Образно. Летять, мов ластівки, човни, А хвиля зводиться горою, А береги удалині Злітають ди́бом над водою (Михайло Стельмах, Жито.., 1954, 59). ♦ Ди́бом ставати (стати) — підніматися вгору; настовбурчуватися; Волосся ди́бом встало (стає і т. ін.) — про відчуття великого жаху, страху, що охоплює кого-небудь. Волосся на голові ди́бом стало, а уста страшно та грізно кривилися (Панас Мирний, I, 1954, 357); Ми часто забуваємо про дуже важливі речі, не бачимо їх, і потім.. у нас волосся стає ди́бом: куди ж ми досі дивилися? (Олександр Довженко, III, 1960, 189). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 269.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Дибом, нар. Дыбомъ. Бувало покійний Окрім як стане росказувати, царство йому небесне, дак волос дибом становиться. Рудч. Ск. І. 24. Пропадає, мов порошина з дула, тая козацькая слава, що по всьому світу дибом стала. Макс. (1849) 59. Сивиллу тут замордовало і очі на лоб позганяло, і дибом волос став сідий. Котл. Ен.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ДИ́БОМ, присл. Сторч, стійма. *0бразно. Летять, мов ластівки, човни, А хвиля зводиться горою, А береги удалині Злітають дибом над водою (Стельмах, Жито., 1954, 59). ◊ Ди́бом става́ти (ста́ти) — підніматися вгору; настовбурчуватися; Воло́сся ди́бом вста́ло (стає́ і т. ін.) — про відчуття великого жаху, страху, що охоплює кого-небудь. Волосся на голові дибом стало, а уста страшно та грізно кривилися (Мирний, 1,1954, 357); Ми часто забуваємо про дуже важливі речі, не бачимо їх, і потім.. у нас волосся стає дибом: куди ж ми досі дивилися? (Довж., III, 1960, 189). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 269.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

дибом присл. Сторч, стійма. •• Ди́бом става́ти (ста́ти) — підніматися вгору; настовбурчуватися. Воло́сся ди́бом вста́ло — про відчуття великого жаху, страху, що охоплює кого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Ілюстрації