Дзеркальце
Дзеркальце
Зміст
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
Дзе́ркальце, ця, с. Ум. отъ дзеркало.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971.
ДЗЕ́РКАЛЬЦЕ, я, сер.
1. Зменш. до дзеркало 1. На подвір'ї шахти З нею ми зустрілись — Дівчина в маленьке Дзеркальце дивилась (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 19); * У порівняннях. І небо, зорі, хмари — все видно було у чистій воді, як у дзеркальці (Панас Мирний, V, 1955, 350).
2. перен. Блискуча пігментна долька, смужечка і т. ін. на пір'ї птахів або на тілі комах. Крила [качок] темно-бурі з такими ж дзеркальцями, як і в качурів у весільному наряді (Птахівництво, 1955, 37); На нижній поверхні черевця бджоли є гладенькі, безволосі діляночки, які називаються дзеркальцями (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 64).
Цитати української літератури з використанням слова "дзеркальце"
1. "Тут невеличке дзеркальце відразу почало показувати Уляні такі зворушливі зміни й перетворення, що вона аж розхвилювалась, ледве стримуючи сльози." (Довженко Олександр Петрович - "Повість полум'яних літ")
2. "Тіна ж виймає з торбинки маленьке дзеркальце й дивиться в нього, але, показавши собі язика, зараз же кидає дзеркальце назад і, замість нього, витягує малесеньку рожеву порцелянову ляльку" (Винниченко Володимир Кирилович - "Сонячна машина")
3. "Простягнув руку, намацав на столику дзеркальце" (Бережной Василий - "Дарунки Шамбали")
4. "В маленьке дзеркальце дивилась," (Котляревський Іван Петрович - "Енеїда")
5. "— Вам не здається, що за нами хтось таки ув’язався? Заболотний поглядає в дзеркальце, де відбивається дорога." (Гончар Олесь Терентійович - "Твоя зоря")
6. "Кулаком сварився в дзеркальце, ляскав дверима, гонив знову в поле…" (Васильченко Степан Васильович - "Талант")
7. "Знічев’я вона гортає підшивки газет, друкує листа знайомій у село, скорботно заглядає в маленьке дзеркальце" (Симоненко Василь Андрійович - "Наївне дівчисько")