Дарування
Дарува́ння, -ня, с. Даріння.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
ДАРУВА́ННЯ
1. Дія за значенням дарувати 1. Церква збільшувала своє землеволодіння завдяки даруванням князів і бояр (Історія УРСР, I, 1953, 63); З гнівом розповідає Степан про подорож Катерини II по Україні, про дарування запорізьких земель її фаворитам, позашлюбним дітям, про остаточне закріпачення селян Лівобережної України (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 192).
2. розм. Те саме, що обдаровання. Часто буває, що п'єса.. дає можливість акторам виявити свої дарування (Тобілевич, Життя Саксаганського, 1957, 71); Купрін, зрозуміло, здавав собі справу в тому, які відмінні за своїм характером дарування Діккенса і Кіплінга (Шамота, Талант і народ, 1958, 16).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Дарування
Договір дарування
Розірвання договору дарування
Джерела та література
- http://sum.in.ua/s/daruvaty
- https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F
- https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F
- https://www.youtube.com/watch?v=BnV_rLkzI4E
- https://www.youtube.com/watch?v=YYfv5PCYRt4