Давонути

Давонути, -ну, -неш, гл. Сильно давнуть. Так її давонув, мало що духу не видавив. Чуб.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Давонути- притиснути когось чи щось; придавити чи завдати болю , шкоди.

Давонути- дієслово , не доконаного виду.

1. Умертвляти кого-небудь, здавлюючи горло і насильно припиняючи дихання. ( Хвилювався дорогою Семен. - Піду і давону його, як гадину!..)

2.Давити в обіймах кого - міцно, гаряче обнімати кого-небудь. ( Коли мати почала давити його в своїх обіймах, згадав [Доря] одразу, що се його день (Коцюб., II, 1955)

3. Фізично знищувати кого-, що-небудь. (- Давлять її [сарану], знищують там, де застануть (Петльов., Хотинці, 1949, 173);

• Образно. Голод давить їх [жінок], а вони не здаються (Кучер, Чорноморці, 1956, 559).

3. перен.сенс Жорстоко пригноблювати, давити морально кого-небудь. ( Казарма в Росії була часто-густо гірша від усякої тюрми; ніде так не давили і не гнобили особи, як у казармі.. (Ленін, 10, )

4. Неприємно діяти на органи дихання, ускладнювати процес дихання. ( Бряжчала посуда, шкварчав шашлик, дувонув усіх пил (Коцюб., II, 1955, 125); Дарма, що дим задухою тебе давоне, - все це ніщо, коли рядом з тобою зірками сяють крізь дим дівочі закохані оченята... (Гончар, Маша..,)

Ілюстрації

Джерела та література

Академічний тлумачний словник української мови. Вікіпедія