Гірше
Гірше, нар. Употребляется какъ сравнит. степ. 1) Хуже, сквернѣе. Немає гірше, як в неволі. Шевч. 465. Хоч гірше, аби инше. Ном. № 2680. 2) Пуще, сильнѣе. Ще гірше полюбив. Чоловік ще й гірше злякався. Рудч. Ск. ІІ. 19. Ми ще гірше здивувались. КС. 1883. II. 467.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
. ГІ́РШЕ, ГІРШ. 1. Присл. до гірший. Батько з шкури ліз, щоб одягти Раїсу не гірш од попівен (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 312); // у знач. присудк. сл. Немає гірше, як в неволі Про волю згадувать (Тарас Шевченко, II, 1953, 90). 2. Уживається у знач. більше. Бачить [панночка], що корюся, та ще гірш мене зневажає (Марко Вовчок, I, 1955, 18). ГІ́РШИЙ, а, е. Вищ. ст. до поганий. — У нас усі кращі, — запротестувала Юлька. — Немає в нас гірших. На те й ударний загін! (Олесь Донченко, I, 1956, 85); // у знач. ім. І пекло мук, і крові море, Якого, може, не знайду, І найлютіше в світі горе Я бачив, — гіршого не жду (Павло Грабовський, I, 1959, 80).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Гірше нар. Употребляется какъ сравнит. степ. 1) Хуже, сквернѣе. Немає гірше, як в неволі. Шевч. 465. Хоч гірше, аби инше. Ном. № 2680. 2) Пуще, сильнѣе. Ще гірше полюбив. Чоловік ще й гірше злякався. Рудч. Ск. ІІ. 19.Ми ще гірше здивувались. КС. 1883. II. 467.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ГІ́РШЕ, ГІРШ. 1. Присл. до гі́рший. Батько з шкури ліз, щоб одягти Раїсу не гірш од попівен (Коцюб., І, 1955, 312); // у знач. присудк. сл. Немає гірше, як в неволі Про волю згадувать (Шевч., II, 1953, 90). 2. Уживається у знач. більше. Бачить [панночка], що корюся, та ще гірш мене зневажає (Вовчок, І, 1955, 18).