Гіркість

Гіркість, -кости, ж. Горечь. НВолын. у. кості, жін. Абстр. ім. до гіркий 1, 3. — Це дорога горілочка. Патока й полинь! Усе вкупі! і солоднеча і гіркість! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 387); А служники вже вносили кактус, відомий своєю надзвичайною гіркістю (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 72); В тих словах клубилося так багато гіркості, що доктор аж іздригнувся, немов почув дотик кропиви (Іван Франко, II, 1950, 324); З гіркістю, що сповнювала його серце невичерпним смутком, повинен був визнати, що він уже не той солдат і вояка Оноре, який прийшов.. з провінціальної Турені {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}}