Гідно
Гідно, нар. Достойно, стоитъ. Ти на коні, а я пішки, не гідно ходити. Чуб. V. 1190.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГІДНО, присл. Належним чином, як слід; достойно. Боротися з рекламістами треба всіма силами, але боротися гідно, добиваючись цілковитого поінформування публіки і з'ясування справи.. (Ленін, 9, 1949, 196); Професія трубокладів — складна й небезпечна. І вони пишаються нею, тримають себе гідно (Дмитро Ткач, Черг. завдання, 1951, 129); Два дні готувались люди, щоб гідно зустріти новий рік з партизанами (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 59). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 65.
"Словопедія"
ГІДНО
гі́дно прислівник незмінювана словникова одиниця
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ГІ́ДНО, присл. Належним чином, як слід; достойно. Боротися з рекламістами треба всіма силами, але боротися гідно, добиваючись цілковитого поінформування публіки і з’ясування справи.. (Ленін, 9, 1949, 196); Професія трубокладів — складна й небезпечна. І вони пишаються нею, тримають себе гідно (Ткач, Черг. завдання, 1951, 129); Два дні готувались люди, щоб гідно зустріти новий рік з партизанами (Шер., В партиз. загонах, 1947, 59).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 65. Гідно нар. Достойно, стоитъ. Ти на коні, а я пішки, — не гідно ходити. Чуб. V. 1190. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 285.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
• гідно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови • 2гідно — присл. Належним чином, як слід; достойно … Український тлумачний словник