Гульба

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Гульба, -би, ж. Кутежъ, пиръ, пирушка, собраніе гостей. Об Різдві їх заручили. Гостейгостей наїхало!... Гульба точилась до самого світу. МВ. (О. 1862. ІІІ. 49).

Сучасні словники

Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)ГУЛЬБА́, и, жін., розм. Веселе, галасливе гуляння, що супроводиться випивкою. Гульба точилась до самого світу (Марко Вовчок, I, 1955, 116); Оселився староста в моїй хаті — захиталися стіни від гульби та пияцтва (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 156).

Ілюстрації

Гульба1.jpg Гульба2.jpeg Гульба3.jpg

Медіа

Джерела та література

Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)