Грабки

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Грабки, -ків, м. мн. 1) Родъ длиннозубыхъ граблей, прикрѣпляемыхъ къ косѣ (когда косятъ хлѣбъ). Косити на грабки. Косить косой съ такими граблями. 2) — св. Івана. Раст. Geranium sylvaticum. Вх. Пч. I. 10.


ГРАБКИ́, і́в, мн. Пристрій до коси у вигляді невеличких граблів з довгими зубцями. Прикажчик уже біг з двору, несучи на плечах косу з грабками (Мирний, IV, 1955, 243); Старанно, з потроєною пильністю я виносив грабки так, щоб покіс лягав рівно ніби по шнуру, стебло до стеблини на всю довжину гін (Сенч., Опов., 1959, 255).

◊ Коси́ти на грабки́ — косити косою з грабками. І косять жито на грабки. Бува, під інший рік, як очерет, уродить (Г.-Арт., Байки.., 1958, 129).