Головище
Головище, -ща, с. Ув. отъ голова. Кулачище під бочище, нагаїще в головище. Чуб. V. 482.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Збільш. до голова 1). Великий тлумачний словник сучасної української мови Значення в інших словниках головище — ГОЛОВИ́ЩЕ, а, с. Збільш. до голова́ 1. Там, я чула, пан Жовковський Згинув од шаблюки, І досталось його тіло Татарюзі в руки. А велика головище Котиться по полю... Я піймаю та й сховаю Диво під полою (П. Куліш); [Хор:] Упав з дуба комарище, Розбив собі головище (І. Карпенко-Карий). Словник української мови у 20 томах Головище — Голо́вище іменник середнього роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови головище — див. голова Словник синонімів Вусика головище — Голови́ще, -ща, -щу; -ви́ща, -вищ (н. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
головище — ГОЛОВИ́ЩЕ, а, с. Збільш. до голови́ 1. [Хор:] Упав з дуба комарище, Розбив собі головище (К.-Карий, II, 1960, 7). Словник української мови в 11 томах
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Римування
ви́ща середо́вища сели́ща родо́вища найви́ща стано́вища водосхо́вища городи́ща кла́дови́ща схо́вища пасови́ща видо́вища гори́ща кореневи́ща дни́ща Городи́ща
