Гидь

Гидь, -ді, ж = Гид. З землі як не стала всяка гидь вилазити: і жаби, і ящірки, і вужі, щурі, миші. Гн. II. 64. Воно на мене: «гидь, волоцюго!» Г. Барв. 439.

Те саме, що гад. З землі як не стала всяка гидь вилазити: і жаби, і ящірки, і вужі, щурі, миші (Словник Грінченка); Великою священною війною Фашистську гидь з лиця зітрем! (Микола Бажан, I, 1946, 47).

Інші тлумачення. Нечисть, бруд. [Євгеній:] Усюди Кругом не видно! Пітьма, гидь і голод. (І. Франко) Джордано виводять із в'язниці. Біснується юрма, ченці й фанатики опльовують його, кидають на нього всяку гидь, паліччя. (О. Бердник) Вона [річка По] рвала береги, захоплювала в свій страхітливий потік вигріте сонцем каміння, молоду траву, перші квіти, пташині гнізда, вмить усе змішувала в розклекотаній каламуті, гнала бруд і гидь далі й далі. (П. Загребельний) Нехай хоч Дорош згадує його, нехай позаздрить на чужі гроші, нехай... зненавидить Лавріна. Він сам не сподівався, що в його душі лежить така гидь. (Ю. Мушкетик)

Морфологічні та синтаксичні властивості: іменник, жіночий рід.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 60.

https://goroh.pp.ua/Тлумачення/гидь