Віта

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Віта, -ти, ж. Вѣтвь (употребл. преимущ. во мн. ч. віти). Долина глибока, а калина висока, аж на землю віти гнуться. Мет. 80. Ум. Вітонька, віточка, вітка.