Вірний

Вірний, -а, -е. Вѣрный, преданный. Ой вийди, вийди, дівчинонько моя вірная. Мет. 81. Ночує ніченьку з вірною дружиною. Нп. Без вірного друга великая туга. Ном. № 9021. Прошу тебе, милий, вірними словами. Мет. 47. 2) Истинный, дѣйствительный. 3) Правовѣрный. Прохало два вірних одного невірного: дай нам те, що лучче царства небесного. Ном., стр. 290, № 3. Ум. Вірненький, вірнесенький.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВІ́РНИЙ, -а, -е. 1. Який заслуговує довір'я; постійний у своїх поглядах і почуттях; відданий. — Усе буде, як кажеш, — промовила вірна, віддана дружина (Марко Вовчок, I, 1955, 364); І я учитимусь як слід, і буду вірним сином найкращої на цілий світ моєї Батьківщини! (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 30);

// Який відзначається відданістю. Знов зрина жадання Тихої розмови, Щирого братання, Вірної любові! (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 33); От так маєш! За тридцятилітню вірну службу така заплата (Іван Франко, II, 1950, 102);

// Який незмінно дотримується чого-небудь, не зраджує. Вірна заповітам В. І. Леніна, Комуністична партія Радянського Союзу розглядає будівництво комунізму в нашій країні як своє велике інтернаціональне завдання (Комуніст України, 10, 1966, 9).

Бути (лишатися і т. ін.) вірним собі — лишатися таким, як і завжди; бути незмінним. Старий генерал, якого сусіди вважали «червоним» і небезпечним, завжди лишався вірним собі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 383).

2. розм., рідко. Те саме, що правильний; правдивий, точний. А шлях наш — вірний, бо це — шлях, до якого рано чи пізно неминуче прийдуть і всі інші країни (Ленін, 33, 1951, 131); — Краще давай я постукаю і послухаю тебе, і тоді ми поставимо вірний діагноз (Оксана Іваненко, Вел. очі, 1956, 35).

3. розм., рідко. Те саме, що неминучий; певний. Погнали його на вірну смерть, скласти свою.. голову (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 15).

4. у знач. ім. вірні, них, мн., рел. Про людей, які неухильно дотримуються догматів якоїсь віри, релігії; правовірні. [Прісцілла:] Не можна, друже, нам, християнам, слухати прохання [не ходити на зібрання], бо то ж інакше половина вірних одкинутися мусила б од віри (Леся Українка, II, 1951, 381); На небі, кажуть папи, для вірних, для римо-католиків — самий рай... (Остап Вишня, I, 1956, 456).

Орфографічний словник української мови

Ві́рний прикметник.

Словник синонімів Полюги

ВІРНИЙ(який не міняє свої поглядів, почуттів) - постійний, незрадливий, відданий, незмінний.

Словник Літературне слововживання

ВІРНИЙ

1. Який заслуговує довіри, відданий: вірний друг, вірний побратим, вірна дружина, вірна кохана, вірне серце, вірний заповітам, вірна служба, вірна смерть (неминуча). З такою вірною, розсудливою дружиною було немов безпечніше (М.Коцюбинський); Сава щасливо заплющив очі. І задрімав біля нього, чутливо здригаючись уві сні, вірний пес (О.Бедзик).

2. у знач. ім. Віруючий. Повні краси були ці хори вірних і священиків на переміну, що тяглися так довго і монотонно (М.Грушевський).

3. розм. Правильний, певний. Ти далеченько стаєш од правдивої, вірної думки (М.Зеров); – Краще давай я постукаю і послухаю тебе, і тоді поставимо вірний діагноз (О.Іваненко).

Словник синонімів

ВІРНИЙ - певний, надійний, незрадливий, непідкупний, випробуваний; (друг) щирий, ВІДДАНИЙ, незмінний, постійний; (висновок) правильний, точний; (- смерть) неминучий; (- заувагу) слушний.

СЦОТ (Словник церковно-обрядової термінології)

ВІРНИЙ - ім. вірянин, вірник Охрещений учасник богослужіння.

Іноземні словники

Украинско-русский словарь

вірність, -ості - верность; преданность; правильность.

Онлайн-словник українсько-англійський ABBYY Lingvo

Вірний

1) (відданий) faithful, true, loyal, staunch, devoted, trusty

2) (правильний, точний) true, correct, right, exact, precise, just

3) (надійний - про засіб) sure, reliable, unfailing, real, infallible

4) (неминучий) certain, sure

Українсько-білоруський словник

Вірний - правільны, слушны.

Ілюстрації

Вірний собака - Вовча вірність - Вірний Хатіко - Подружня вірність - Лебедина вірність

Поезія

Привіт, сміливий, вірний мій солдате

Привіт, сміливий, вірний мій солдате.

Коли ти повернешся? Я чекаю.

Молюсь за тебе, мій вкраїнський брате.

І уночі так тяжко засинаю.

Я дякую тобі за твою мужність,

За твою віру в мене й в Україну,

За те, що тобі зовсім не байдужа

Наша свобода й наша Батьківщина.

Молюсь за тебе, мій вкраїнський брате!

Я знаю, що ти вистоїш в двобої,

І захистиш від ворога і ката!

Ти мій герой і правда за тобою!

(Олена Бондар)

ЦЕ ЦІКАВО! ФРАЗЕОЛОГІЗМИ

Фразеологічний словник української мови

ві́рне (пе́вне) о́ко (в ло́бі). Хто-небудь добре орієнтується на місцевості, вміє правильно оцінювати, визначати щось. — У мене в лобі око вірне. Я будь-яку ділянку прикину вздовж та поперек на око і скажу, скільки якої породи буде в ній (М. Стельмах); Око в нього було певне, серце міцне. Долав він шляхи невтомно (Л. Первомайський).

ві́рний собі́. Який завжди дотримується власних принципів, поглядів, переконань, звичок тощо, не відступає від них. Антін пішов у долину. Він був вірний собі. На Катеринину пораду — вдатися до багатіїв — тільки промовчав, а в голові в нього була інша думка: піти до заможніх господарів (С. Чорнобривець); Вбивство парламентарів було провокаційним викликом. Армія вандалів, загнана у безвихідь, залишалась і тут вірною собі (О. Гончар).