Відболіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Відболіти, -лю, -лиш, гл. 1) Проболѣть, поболѣть. Будуть же. бити, то за кожен стрючок (гороху краденого) відболить. Св. Л. 142. 2) Переболѣть. 3) Отгнить. Цей ніготь у мене відболів, та новий виріс. Кіев.
Корпус текстів укріїнської мови
Але досі майстер навіть перед близькими дуже неохоче відкривався душею , волів долати своє горе в самоті , певне , вважаючи , що так зможе швидше забути й відболіти те , що він втратив . (Гончар Олесь) [[1]]
Англо-країнський словник
recover-відболіти have had-відболіти
Польсько-український словник
wyzdrowieć-відболіти