Вражий

Вражий, -а, -е. Чертовъ, чертовскій, діавольскій. Чи ви пани, чи ви ляхи, а ми запорожці: пам’ятайте, вражі сини, шо ми вам не хлопці. Ном. № 12510. Було б тобі, вражий сину, нас трьох не кохати. Мет. 103. Ув. Враженний. Е, враженний сину! Черк. у.

Вражий

Сучасні словники

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Вражий, -а, -е. Чертовъ, чертовскій, діавольскій. Чи ви пани, чи ви ляхи, а ми запорожці: пам'ятайте, вражі сини, шо ми вам не хлопці. Ном. № 12510. Було б тобі, вражий сину, нас трьох не кохати. Мет. 103., Ув. враженний. Е, враженний сину! Черк. у.

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

ВРАЖИЙ

вра́жий прикметник рідко

[1]

Словоформы слова "вражий" вражий → вражий – прилагательное, неодуш., одуш., муж. р., именитльный. п., ед. ч.

└ вражий – прилагательное, неодуш., муж. р., винительный п., ед. ч.

Часть речи: прилагательное

Положительная степень: Единственное число Множественное число Мужской род Женский род Средний род Им. вражий вражья вражье вражьи

Рд. вражьего вражьей вражьего вражьих

Дт. вражьему вражьей вражьему вражьим

Вн. вражьего; вражий вражью вражье вражьих; вражьи

Тв. вражьим вражьей; вражьею вражьим вражьими

Пр. вражьем вражьей вражьем вражьих

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВРАЖИЙ, а, е, заст. 1. поет. Ворожий. Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров'ю Волю окропіте (Тарас Шевченко, I, 1951, 354); Їй потім хтось розкаже, Як син її Іван Трощив навалу вражу В загоні партизан (Платон Воронько, Поезії, 1950, 11). 2. лайл. Чортів, бісів. Будяк обізвався. — Чого тебе вража сила отут розносила? (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 176); Якийсь вражий син під самісіньким тином яму викопав (Марко Вовчок, I, 1955, 38); Ти що, вража дочко, з таким байдуром водишся? (Михайло Стельмах, I, 1962, 466).

«Словники України on-line»

http://www.rozum.org.ua/ вражий вражий прикметник рідко

ТЛУМАЧ

ВРАЖИЙ

вра

Словари и єнциклопедии на Академике

вражий Перевод вражий вражий 1. см. вражеский. 2. см. дьявольский

Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. вражий прил. 1. • вражеский • неприятельский

2. • чертов • дьявольский • сатанинский • бесовский

Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 — Информатик. 2012. вражий прил., кол-во синонимов: 7 • бесовский (16) • враждебный (36) • вражеский (4) • демонский (8) • дьявольский (44) • неприятельский (4) • плохой (306)

«Словопедія»

ВРАЖИЙ

бі́сові (вра́жі, су́чі і т. ін.) ді́ти, лайл. Уживається як лайливий або добродушно-лайливий вислів на чиюcь адресу. Позад себе він чує приглушений регіт — з нього ж, бісові діти, насміхаються (М. Стельмах); — По їх січовому розуму, ніщо на світі не стоїть (не варте) ні радості, ні печалі. Філософи, вражі діти! (П. Куліш). бі́сова дити́на. — Заснеш ти сьогодні чи ні, бісова дитино? — накричала на неї (дівчинку) Олена (Григорій Тютюнник).

вра́жа (лиха́, хрі́нова і т. ін.) ма́ти, лайл. 1. Уживається для вираження незадоволення чим-небудь, діями когось. — От вража мати, знову дощ почався! — почулося з-за вікна (З газети). 2. з дієсл. Якісь небажані, незвичайні обставини, щось незрозуміле. Чи я ж тобі (Енеєві) та не годила? Хіба ріжна ти захотів? Десь вража мати підкусила, Щоб хирний тут ти не сидів (І. Котляревський); Нечиста мати понаносила до нас тих панів, та й стали вони захоплювати наші землі (О. Стороженко); // зі сл. бода́й, щоб і т. ін. Уживається як побажання чого-небудь недоброго, неприємного. — Я, бачте, такий чоловік — м’якушка.. Отже ж і пожалував, бодай його хрінова мати жалувала! (Марко Вовчок).

вра́жий син. 1. лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-небудь. Я кинулась до його (чоловіка), заступила йому двері, прошу, благаю та плачу: “Куди ти йдеш! Схаменися хоч на цей день, вражий сину, бо буде тобі якась напасть!” (І. Нечуй-Левицький). 2. Уживається для вираження доброзичливого, позитивного ставлення до когось або захоплення кимсь. (Филимон:) Проворний (Гаврюшка), вражий син! Скрізь пройде, підслухає — права рука. З нього колись буде гарний дворецький (І. Карпенко-Карий); Він передивився кожну зборку, кожну зшивку. Як вилив, вражий син! Думав він і тихо усміхався (Панас Мирний);

лиха́ (бі́сова, вра́жа і т. ін.) личи́на. 1. лайл. Недобра, підступна і т. ін. людина або інша істота. (Личак:) А я, розумієш, так думаю: Загуба чи не Загуба, а якась лиха личина в нашій окрузі завелася.., хтось комору запалив (Я. Мамонтов); — Ач, меле, бісова личина! — аж хмуриться дехто. Та Невкипілий уже подибав до іншого гурту (А. Головко); (Настуся:) Та пропадай, вража личина! Коли б вже й давно щез! (Г. Квітка-Основ’яненко); — Ну покинь хлипати, нехай краще та вража личина хлипає, котра тебе зобидила (Л. Письменна); Скріпивсь (хлопчина), стоїть, як твердий дуб, І жде, яка то зла личина Йому пом’яти хоче чуб (І. Котляревський); Поки пташка літає і корму добуває, зозуленя повикидає усіх маленьких пташенят з гнізда.. Отаку катавасію в чужому гнізді окаянна личина робить (А. Хижняк); Хитра лукава личина. Ой, хитрюща! (О. Ковінька); // грубо. Уживається для вираження незадоволення ким-небудь, досади, обурення з якогось при

лиха́ (вра́гова, вра́жа і т. ін) ма́ти (рідше ма́тір) зна́є кого, що, фам. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь. Врагова його мати зна! (Укр.. присл..); Лиха мати знає ті правила і чим воно все закінчиться (З газети). 2. Уживається для вираження невпевненості, необізнаності в чомусь; невідомо, незрозуміло. — І чого йому (Сербинові) треба тут? — Лиха його матір знає; ходить по садах, ярах, левадах, дітей лякає (С. Васильченко); Вража мати його знає, нащо він моргає (Укр.. пісні).

що за вра́жа (лиха́ і т. ін.) ма́ти, фам. Уживається для вираження здивування, досади, незадоволення і т. ін. — Що за вража мати! — каже тоді Шрам, протираючи очі. — Да се ж ти, бачу, сам і отаман! (П. Куліш); — Чи не видко ще сухого дуба? — Ні, — каже (хлопець), — ще не видко. Що за вража мати? Наче вже давненько й ідемо, а дуба того нема та й нема (Г. Хоткевич); З ума не сходить моя дівчина: .. що за нечиста мати? — думаю. — От тобі й напився води! (Панас Мирний).

яко́ї бі́сової (вра́жої, лихо́ї і т. ін.) ма́тері, фам., лайл. Уживається для вираження обурення, незадоволення діями, намірами кого-небудь і т. ін.; чого, що. — Якої бісової матері їм треба? Чого вони так себе поводять? Заспокойте. Розберіться (З газети); // з дієсл. Чому, через що, з якої причини. — Якої вражої ти матері сумуєш? (П. Гулак-Артемовський).

Онлайн словник українських рим

Рими до слова "вражий" Відібрані рими

байдужий божий від'їжджий

відхожий ведмежий верблюжий

ворожий гожий дужий

заїжджий захожий згожий

зловорожий княжий медвежий

небайдужий негожий недужий

несхожий перехожий погожий

Іноземні словники

РУпедия

Вражий

вражья, вражье (книжн. устар., нар.-поэт.). Прил. к враг в 1, 2 и 5 знач. В поле вражий труп в погонах и с монархическим значком. Безыменский. Казалось временами, что силе вражьей (см. враг во 2 знач.) нет числа. Д. Бедный. Вражья сила (дьявольская, см. враг в 5 знач.).

Словари и энциклопедии на Академике

ВРАЖИЙ ВРАЖИЙ ВРА́ЖИЙ, вражья, вражье (книжн. устар., нар.-поэт.). прил. к враг в 1, 2 и 5 знач. «В поле вражий труп в погонах и с монархическим значком.» Безыменский. «Казалось временами, что силе вражьей (см. враг во 2 знач.) нет числа.» Д.Бедный. Вражья сила (дьявольская, см. враг в 5 знач.).

Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов

вражий

-а, -е, заст. 1) поет.Ворожий. 2) лайл. Чортів, бісів.

Ілюстрації

[2]

[3]

Медіа

[4] Українські пісні

Цікаві факти

[5]

Ой Петлюро, вражий сину, Соціал-гетьмане, Чого сунеш на Вкраїну З польськими панами? Коло себе гайдамаків,

[6]

Синонимы к слову «вражий» Часть речи - прилагательное, всего синонимов к слову 5 1. враждебный 2. дьявольский 3. неприятельский 4. демонский 5. вражеский Поделиться…

Анекдоти

ВРАЖИЙ. - какую тактику применили египтяне в шестидневной войне? - русскую тактику войны с Наполеоном. Они заманили Израильские войска в синайскую пустыню и ждут, когда ударят морозы. НА ПОДСТУПАХ К ИЗОБИЛИЮ вражий голос ругает отчизну, что я...