Водяний

Водяний, -а, -е. 1) Водяной. Водяний млин. — на губка. Раст. Spongia fluviatilis. ЗЮЗО. І. 137. — кропива. Раст. Lycopus exaltatus. ЗЮЗО. І. 166. — м’ята. Раст. Mentha aquatica L. ЗЮЗО. І. 128. — жеруха. Раст. Cardamine amara L. ЗЮЗО. I. 115. — ний мак. Раст. a) Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. L 129. б) Nymphaea alba L. ЗЮЗО. I. 129. — ні оріхи. Раст. Trapa natans L. ЗЮЗО. I. 139. — ний укріп. Раст. Oenthe Phenandrium. — щавель. Раст. Rumex Hydrolapathum L. ЗЮЗО. I. 134. — хрущ. Насѣк. водяной жукъ, Hydrophilus picens. Вх. Пч. I. 6. 2) Водянистый. Водяні вишні. 3) Водный, воднистый, богатый водой. На водяному місці стоїть село: усе там гарно роде. Волч. у.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

[1]

ВО́ДЯНИЙ, а, е. 1. Те саме, що водявий 1; водянистий. Тут робота на горах важка, а харчею буває не тривний житній, а вівсяний хліб та водяна картопля (Нечуй-Левицький, II, 1956, 403). 2. Багатий на воду; багатоводний. Тоді і озеро не таке, як тепер, гниле та миршаве, а глибоке та водяне було(Панас Мирний, IV, 1955, 15). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 723. ВОДЯНИ́Й, а, е. 1. Стос. до води (в 1 і 2 знач.); водний. Під ним [містком] шумить і б'ється об каміння біла водяна хвиля (Нечуй-Левицький, II, 1956, 199); [Острожин:] Добре ваші українські пісні придаються до водяного спорту, ніяк я не сподівався! (Леся Українка, II, 1951, 46); Далеко внизу чорнів на світлій водяній дорозі човник (Олесь Донченко, VI, 1957, 305). ▲ Водяне опалення — спосіб обігрівання приміщення гарячою водою, що циркулює по трубах. Залежно від виду теплоносія, центральні системи опалення називаються паровими, водяними і повітряними (Довідник сільського будівельника, 1956, 388); Водяне охолодження — спосіб охолодження яких-небудь механізмів холодною водою, що циркулює між їхніми подвійними стінками; Водяні знаки — літери або фігури, відбиті на не охололій масі паперу, які можна бачити, лише поставивши до світла. Білети Державного Банку СРСР вартістю в 100 і 50 карбованців надруковані на папері, який має на білому полі водяний знак із зображенням портрета (барельєфа) В. І. Леніна (Радянська Україна, 25.XII 1960, 1); Водяні фарби — фарби для малювання, які розводять водою. 2. Який живе або росте у воді чи на її поверхні. Спросоння крикнув якийсь водяний птах, і знову тиша (Олесь Донченко, I, 1956, 111); Далекі озера манили до себе своїм теплим окресленням, блакиттю своїх плес і ніжністю білосніжних водяних лілій (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 441); Водяна кропива; Водяна папороть. 3. Який діє за допомогою води. На Потоці стоїть водяний пильний тартак, чорний, невисокий (Нечуй-Левицький, II, 1956, 391); По греблі пройшов Давид повз водяний млин (Андрій Головко, II, 1957, 14). 4. у знач. ім. водяний, ного, чол., рідко. Те саме, що водяник 1. А може, і водяного з бородою углядить (Олесь Донченко, VI, 1957, 274). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 723.

Українсько-російський словник

[2]

I в`одяний = водявий 1) водный 2) водянистый 3) разг. многоводный II водян`ий водяной водяний горіх — бот. рогульник водяна лілія— бот. (белая) водяная лилия; кувшинка

Тлумачний словник

[3]

Водяний а, е. 1. Те саме, що водявий 1; водянис¬тий. Тут робота на горах важка, а харчею буває не тривний житній, а вівсяний хліб та водяна картопля (Н.-Лев., II, 1956, 403). 2. Багатий на воду; багатоводний. Тоді і озеро не та¬ке, як тепер, гниле та миршаве, а глибоке та водяне було (Мирний, IV, 1955, 15).

Орфографічний словник української мови

[4]

ВОДЯНИЙ

во́дяний прикметник багатий на воду

водя́ний прикметник водянистий; багатоводний

водяни́й 1 прикметник пов'язаний з водою

водяни́й 2 іменник чоловічого роду, істота водяник - злий дух, що живе в річках та озерах рідко

Ілюстрації

Медіа

Тиса-1.Водяний млин.

Цікаві факти

Вікіпедія

Водяний горіх

Водяний горіх (Trapa natans L.) — рослина родини плакунові. Реліктовий(третинний) вид. Стебло підводне, довге (40 — 150 см). Листки (завдовжки 3 — 4 см, завширшки 3 — 4,5 см) плаваючі, широкоромбічні, подібні за формою на листя берези, зі споду вздовж жилок опушені, зібрані у розетку. Квіти з'являються у пазухах листя у липні-серпні (за іншими даними - в кінці травня[1]), утримуються під водою. На поверхні з'являються лише вранці або ввечері. Опилення квітів може бути і під водою в закритих квітках. Запилення відбувається в закритих квітках, часто під водою. Плоди (діаметр 6— 10 мм) з твердою оболонкою, чотирирогі(є різновид дворогих). Плодоносить у серпні — вересні. Розмножується плодами. Одна рослина здатна дати 10-15 горішків. Тверда оболонка горішків є перешкодою до поїдання плодів водянимипацюками, качками чи рибою. Аби утримати розетку листя та важкі горіхи, здуття рослини та бульбашки повітря в них збільшуються восени. Перші морози восени припиняють вегетацію, рослини гинуть, горішки падають на дно, а листя та стовбур згнивають. Горіхи досить важкі, швидко тонуть і не здатні переноситися водою. Колись у переносі горішків брали участь великі ссавці — під час водопою вони заходили у воду, а горішки чіплялися на хутро тварин. Новий водопій в новому місці — і горіхи потрапляли в нове місце. У зв'язку зі значним знищенням великих ссавців людиною під час полювань, цей засіб розповсюдження рослин зараз не працює. На території України нині зустрічається лише в деяких заплавних водоймах долиниПрип'яті та Дніпра, а також гирла Дунаю. Любить неглибокі озера та річкові заводі з повільною течією. Вид поширений уСередземному морі, на Кавказі, в Центральній та Східній Європі, на півночі Казахстану, південній частині Сибіру, на Далекому Сході, у Західній Азії. Використання: Водяний горіх — одна з бажаних рослин для декоративних ставків та штучних озер. Горіхи або кидають на дно, або садять в невеликі горщики з мулом. Горщики ставлять на дно на відстані 5-15 см від поверхні на бік, що добре прогрівається сонцем. Коли температура води досягне позначки 25-27 градусів за Цельсієм, горішки проростуть. Тепер їх переносять на глибину 80-150 см. Не слід боятися переносів, бо рослина не має коренів і добре переносить зміну місця розташування. Для додатковою фіксації рослин на необхідному місці до стовбура можна прилагодити камінь — котву (якір). Рослина добре підходить до мілких прісних водойм, але не у всіх дає горішки. [5]