Вогняний

Вогняний, -а, -е. Огненный. Вогнянії язики. Шевч. Шле святого Ілію на вогняній колісниці. Мир. ХРВ. 31.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Іноземні словники
- 2.1 Російсько-українські словники
3 Ілюстрації
4 Медіа

Сучасні словники

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

ВОГНЯНИЙ

черво́ний пі́вень. Пожежа. — Чи не Левко .. Подарував пану червоного півня? — розгадували деякі дядьки.— Може, й Левко. Пан почастував його свинцем, а він віддячує вогнем (М. Стельмах); Сигналом для захоплення влади має бути червоний півень над панським палацом (Д. Бедзик); — Червоні півні тоді здіймалися не тільки над панськими маєтками, але й до хуторів залітали (А. Шиян). вогня́ни́й пі́вень. Ріс, грізним ставав гнів каховців, танцювали вогняні півні над білими панськими маєтками (З газети).

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВОГНЯНИЙ (розм. ОГНЯНИЙ), яна, яне.

1. Прикм. до вогонь 1, 6. Так і розливається [блискавка] огняним морем (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 220); Стільки перестраждав [Успенський] за ці дні, особливо доки південна група не виприснула з вогняного кільця (Петро Панч, II, 1956, 442); // Гарячий, пекучий. Навіть коли ти [Сонце] палиш — охоче вливаю в себе вогняний напій і п'янію від нього (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 229); * Образно. І ти промовила мені: «У серці сльози вогняні» (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 256).

2. перен. Який має колір вогню. З квітки знялась вогняна птиця й пурхнула на дерево (Нечуй-Левицький, II, 1956, 352); Вогняним цвітом на вікні цвітуть мої красолі (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 8).

3. перен. Сповнений енергії; запальний, пристрасний. Ростуть малята не косноязичними [недорікуватими]; А вогняними людьми на землі! (Андрій Малишко, I, 1956, 114); Лисенко дуже тонко відчував специфіку українського музичного фольклору.., іскристу, вогняну пристрасть танців (Українська класична опера, 1957, 307).

Орфоепічний словник української мови

вогняний — (розм. огня/ни/й), я/на/, я/не/. 1) Прикм. до вогонь 1), 6). || Гарячий, пекучий. 2) перен. Який має колір вогню. 3) перен. Сповнений енергії; запальний, пристрасний …

Іноземні словники

Російсько-українські словники

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору Огненный – вогне́нний, вогняни́й. - Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору Вогня́ний – огненный. - Російсько-український словник правничої мови 1926р. (В. І. Войткевич-Павлович, Г. Д. Вовкушівський та інші) Вгору Огненный – вогняний, вогненний. Пламенный – полум’яний, вогняний; (пылкий) палкий. -но – палко, з полум’ям. - Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору вогняни́й, звич. огняни́й, -на́, -не́ - Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору Вогня́ни́й, -а́, -е́. Огненный. Вогнянії язики. Шевч. Шле святого Ілію на вогняній колісниці. Мир. ХРВ. 31.