Витупкати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ви́тупкати, -каю, -єш, гл. 1) = Витупати 2. 2) Добыть хожденіемъ. Витупкав йому добру парафію. Св. Л. 308.