Ви́полонити, -ню, -ниш, гл. 1) Взять всѣхъ въ плѣнъ. 2) Истребить. Бог милосердний держить нас на світі, а то б нас давно треба виполонити, як тварь нечестиву. Мир. ХРВ. 41.
