Виваляти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Виваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = Вивалювати. Пусти, суко, враз до хати, щоб двері не виваляти. Лукаш. 114.
Ви́валяти, -ляю, -єш, гл. 1) Повалить все или многое. Сунулись тії тури в пущу, так і виваляли дерево. ЗОЮР. II. 204. 2) Вывалять, обвалять во что, испачкать какимъ-либо сыпучимъ веществомъ. Упустив хлібу виваляв у пісок, як же його тепер їсти?
