Вибоїна

Вибо́їна, -ни, ж. Ухабъ, углубленіе на дорогѣ. Желех. См. Вибій 1.

Сучасні словники

Вибоїна Академічний тлумачний словник

1. Заглибина, отвір, зроблені в чому-небудь ударянням; вибій. Лише внизу [стіни] залишилася вибоїна, що в неї може пролізти людина (Іван Микитенко, I, 1957, 116); При падінні з уступу вода легко робить вибоїну, яка стає дедалі глибшою (Фізична географія, 5, 1956, 111).

2. Вибите внаслідок частої їзди заглиблення, яма на дорозі; вибій. Великий чорний віз, запряжений парою невеличких гірських коней, стояв серед глибокої глинистої вибоїни (Іван Франко, I, 1955, 50); Автомобіль підплигує на вибоїнах дороги (Юрій Яновський, IV, 1959, 73).

Вибоїна Українсько-російський словник

выбоина; ухаб, рытвина (на дороге)

Вибоїна Орфографічний словник української мови

іменник жіночого роду

Вибоїна Синонімія

ВИБО́ЇНА (заглиблення на дорозі, що утворилося внаслідок частої їзди), ВИ́БІЙ, Я́МА, БАЮ́РА рідше, ЗАБО́ЇНА діал., ЗАБІ́Й діал. На вибоїні машина підскочила (М. Чабанівський); З темряви ночі, тихо і плавно погойдуючись на вибоях, виринув силует легкової машини (Я. Качура); Ішов, ішов дорогою, та й у яму впав (прислів'я); Візок, запряжений однією конякою, стрибав по баюрах (П. Панч); М'яко гойдається бричка на забоїнах (Н. Рибак); Великі забої були на шляху (Словник Б. Грінченка).

Вибоїна Словозміна

Відмінок	Однина	Множина
Називний	вибо́їна	вибо́їни
Родовий	вибо́їни	вибо́їн
Давальний	вибо́їні	вибо́їнам
Знахідний	вибо́їну	вибо́їни
Орудний	вибо́їною	вибо́їнами
Місцевий	на/у вибо́їні	на/у вибо́їнах
Кличний	вибо́їно*	вибо́їни*