Величезний

Величезний, величенний, -а, -е. Огромный, большущій. Желех. Величезний, -а, -е. Довольно большой. Бур’янець і величенький, та ніхто його не думає полоти. Кв.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ, а, е. 1. Надзвичайно великий розмірами. Посеред площі величезна будова (Леся Українка, II, 1951, 242); Внизу, під широко розкинутим гіллям величезного дуба — глибока арка брами (Іван Кочерга, III, 1956, 28); // Дуже великий за кількістю, чисельністю. Високо-високо під небом вечірнім пролетіли величезним табуном дикі гуси (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 142); У вечірньому присмерку з станції виринула величезна колона танків і заповнила увесь шлях (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 144); Дорогий гелій скрізь можна добувати з повітря, але вартість його буде величезна (Микола Трублаїні, II, 1955, 210); // Безмежний, безкрайній. І всім їм [зірочкам] місце є в тому безмірному краї... Якою ж величезною повинна бути та обшир, що їх у собі розмістила? (Панас Мирний, IV, 1955, 323); Далі — нічого: величезний, безмірний простір, безодня, безкрай (Юрій Смолич, II, 1958, 15); // Дуже великий за розмірами порівняно з іншими подібними предметами. Незабаром парубки побачили в долині гурток дівчат, що з величезними сапами на плечах хутко посувався курною дорогою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 236); Якось він підсів до мене, взяв з моїх малих рук величезний клубок і почав швидко мотати (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 9). 2. Надзвичайно великий інтенсивністю, проявом чого-небудь. Комуністична партія оточує величезним піклуванням художню творчість народу (Максим Рильський, III, 1956, 141); Мимохіть відчув [Мартинов] величезну гордість, адже авторегулювання — це переворот у всьому залізничному транспорті (Олесь Донченко, I, 1956, 476); Між частинками, з яких складається атомне ядро, діють величезні сили притягання (Наука і життя, 1, 1957, 17). .

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Величезний, величенний, -а, -е. Огромный, большущій. Желех. 0

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ, а, е. 1. Надзвичайно великий розмірами. Посеред площі величезна будова (Л. Укр., II, 1951, 242); Внизу, під широко розкинутим гіллям величезного дуба — глибока арка брами (Коч., III, 1956, 28); // Дуже великий за кількістю, чисельністю. Високо-високо під небом вечірнім пролетіли величезним табуном дикі гуси (Коцюб., І, 1955, 142); У вечірньому присмерку з станції виринула величезна колона танків і заповнила увесь шлях (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 144); Дорогий гелій скрізь можна добувати з повітря, але вартість його буде величезна (Трубл., II, 1955, 210); // Безмежний, безкрайній. І всім їм [зірочкам] місце є в тому безмірному краї… Якою ж величезною повинна бути та обшир, що їх у собі розмістила? (Мирний, IV, 1955, 323); Далі — нічого: величезний, безмірний простір, безодня, безкрай (Смолич, II, 1958, 15); // Дуже великий за розмірами порівняно з іншими подібними предметами. Незабаром парубки побачили в долині гурток дівчат, що з величезними сапами на плечах хутко посувався курною дорогою (Коцюб., І, 1955, 236); Якось він підсів до мене, взяв з моїх малих рук величезний клубок і почав швидко мотати (Цюпа, Три явори, 1958, 9).

2. Надзвичайно великий інтенсивністю, проявом чого-небудь. Комуністична партія оточує величезним піклуванням художню творчість народу (Рильський, III, 1956, 141); Мимохіть відчув [Мартинов] величезну гордість, адже авторегулювання — це переворот у всьому залізничному транспорті (Донч., I, 1956, 476); Між частинками, з яких складається атомне ядро, діють величезні сили притягання (Наука.., 1, 1957, 17).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

величезний -а, -е. 1) Надзвичайно великий за розмірами. || Дуже великий за кількістю, чисельністю. || Безмежний, безкрайній. || Дуже великий за розмірами порівняно з іншими подібними предметами. 2) Надзвичайно великий за інтенсивністю, проявом чого-небудь.

Ілюстрації