Велет
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Словника Грінченко
Велет, -та, м. = Велетень. Уман. І. 68.
Сучасність
Те саме, що велетень. Чи велет предвічний заклятий Тут, ставши скалою, застряг? (Іван Франко, XIII, 1954, 102); Сливе жодного дерева другої породи не стрінеш: самий бук і бук.. Стрічаються справжні велети (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 138); Велет з невичерпною енергією, богатир волі, мислі й духу, він [І. Франко], не зупиняючись, все далі йшов, вперед все далі (Павло Тичина, III, 1957, 167).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 317.
- Помилка створення мініатюри: Помилковий параметр мініатюри
jpeg 1600 х 1040